Куди на Рівненщині зникають кришки від люків та що з цим робити (ВІДЕО)

Немає власника люка – немає винних?

Рівне цьогоріч відзначилося двома випадками, які закінчилися для дітей фізичними і психологічними травмами. У травні на вулиці Відінській у люк теплотраси провалився дворічний хлопчик, а в липні у дворі будинку на Буковинській у відкритий каналізаційний люк водоканалу – семирічна дівчинка. Отвори комунальники поспіхом позакривали. Прокуратура міста за першим випадком внесла подання директору ТзОВ «Рівнетеплоенерго». Відомості за фактом травмування дитини внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проводиться досудове слідство. 

У той час, коли вся Україна стежила за пошуками дворічного малюка, який впав у люк у Львові, у Рівному, на одній із багатолюдних вулиць – 16 Липня – поруч із музшколою, діагностичним центром та управлінням соцзахисту зникли кришки люків. Деякі з них не відновлено й досі. Скільки ще таких пасток у всьому місті? Чому люки закривають поспіхом лише після того, як трапляється трагедія? Хто контролює їх стан? Усі ці запитання журналіст намагалася задати начальникові управління житлово-комунального господарства В’ячеславові Бережнюку. Однак він, покликавшись на зайнятість, дав дуже коротку відповідь:

– Управління жорстко конт­ролює ситуацію з каналізаційними люками. Щойно з’являється повідомлення про пошкодження чи зникнення люка, одразу на організацію, на балансі якої перебуває люк, скеровується припис про відновлення. Відповідальність за стан люків покладено на їх власників. Вони мають негайно їх відновлювати. 

А власниками підземних комунікацій, які на поверхні закриті кришками, у Рівному є десятки організацій, установ і підприємств: водоканал, теплопостачальні підприємства, газовики, зв’язківці, «Рівнеобленерго», міськШЕУ та інші. То чому так складно знайти власника у разі, якщо трапляється біда, як це було у Дубні? Чи не тому, що у семи няньок, як відомо, дитя без...
Отримати бодай якусь інформацію від РОВКП ВКГ «Рівнеобл­водоканал», чиїх люків і нарікань на їх стан у місті чи не найбільше, на момент виходу газети журналістові не вдалося. Посадовці підприємства не знайшли часу для спілкування з пресою.

Бізнес на чиємусь горі

За інформацією з різних джерел, за чавунні люки в різних пунктах прийому брухту можна отримати від 50-ти до 250-ти гривень. У середньому по 1,4-2 гривні за кілограм. Відновлення люка вартує понад тисячу гривень. 
У пунктах прийому брухту запевняють, що люки вони не приймають. Власникам таких пунктів під загрозою кримінальної відповідальності (арешт на строк до 6-ти місяців або обмеження чи позбавлення волі на строк до 3-х років, оскільки це вважається майном, здобутим злочинним шляхом, а дії працівників пункту – збутом краденого, згідно зі ст. 198) заборонено приймати не лише кришки люків, а й металеві східці, деталі оглядових колодязів, устаткування пожежних гідрантів. Є ще ст. 270-1 ККУ, згідно з якою, умисне знищення або пошкодження об’єктів благоустрою, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також їхніх мереж або складових (кришок люків, решіток) карається великими штрафами та позбавленням волі терміном до 12-ти років. Однак це не лякає тих, хто заробляє у такий спосіб собі на життя.
– Насправді операції з брухтом – дуже прибуткова справа, – поділився з журналістом один із тих, хто знається на цьому бізнесі, рівнянин Роман. – Знаю людей, котрі завдяки цьому побудували собі й дітям будинки. Тому в прагненні заробити люди й далі будуть знімати каналізаційні люки, обрізати кабелі. І що б не говорили, в пунктах прийому брухту беруть усе, щоб потім перепродати дорожче. Але беруть лише від «своїх».

Правоохоронці ж, хоча й «пасуть» крадіїв, однак... За словами Романа, каналізаційних люків і кріплень у звичному вигляді не приймають ніде. Але, якщо розбити їх на дрібні шматки, то частинами здати у різні точки можна буде запросто. 

Як повідомила помічник начальника Рівненського міськвідділу міліції Надія Юрчук, з початку 2013 року до міліції надійшло 16 звернень щодо зникнення та пошкодження люків. Усі ці повідомлення вносяться до єдиного реєстру обліку справ і за ними проводяться перевірки. Останнім часом були звернення від «Рівнеенерго» про зникнення двох люків на вулиці Млинівській. Водночас, як каже Надія Юрчук, у міліції немає наразі даних, що на пункти прийому брухту здають люки. Але 10 кримінальних справ за фактами порушення порядку здійснення операцій з брухтом (ст. 213) було порушено. За словами міліціянтки, всі, хто має дозволи на цей бізнес, попереджені про те, що мають повідомляти до міліції, як тільки хтось прийде здавати люк. За фактами крадіжки люків (ч.1 ст. 185) цьогоріч відкрито 4 кримінальних провадження. Останнє з них – 24-го вересня. Розслідування тривають досі.

Як знайти винних

Чи можливо знайти і притягнути до відповідальності тих, через чиє недбальство людина упала до каналізаційного колодязя? 
– Можливо, – стверджує адвокат Микола Глотов. – Проте часто це не робиться через небажання правоохоронців шукати винних, бо завжди простіше закрити кримінальне провадження. Та й нерідко окремі керівники підприємств, які відповідають за утримання таких колодязів і ризикують опинитися на лаві підсудних через недбалість, використовують знайомства, зв’язки та гроші, щоб справу не було розкрито, або ж шукають цапа відбувайла – рядового працівника підприємства.
Якщо ж трапилося лихо, то, насамперед, радить Микола Глотов, слід викликати «швидку», працівників ДСНС та міліції, щоб зафіксувати факт події, місце і причини. Затим потерпілому чи його рідним слід вимагати від міліції внести відомості про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань. А також вимагати вручити потерпілому чи його рідним пам’ятку потерпілого, як це передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України. І надалі контролювати, щоб справу не було «спущено на гальмах».