Вуличний кіт на ім’я Боб. Історія одного дива

Часом, коли вже немає надії на допомогу когось із нашого світу, трапляється диво, і приходить хтось із далекого далека, і тоді залишається лише повірити в реальність Неможливого. (Дін Кунц)

  Джеймс Боуен ніколи не планував написати книгу. Хоча і наркоманом він теж не планував ставати, але доля розпорядилась саме так. Підсівши на голку, Джеймс не міг самотужки впоратися із залежністю. Здавалось би, він впав нижче нікуди, проте, як писав Станіслав Єжи Лєц: «Коли я досягнув дна – знизу постукали». Сестра зі своїм чоловіком вигнали Джеймса з дому, і він 3 роки жив на вулиці, аж поки муніципалітет не надав чоловікові крихітну квартиру на півночі Лондона. Але наркотики не відпускали свою жертву. Іноді Джеймс грав на гітарі на вулицях Лондона, аби заробляти хоч якісь гроші, проте це було не життя, а найгірше існування. Джеймс Боуен залишився абсолютно один і незабаром помер би… якби не кіт.

  Що такого в цьому рудому? Звичайний кіт: 4 лапи, хвіст, зелені очі. Але коли Джеймс підібрав у своєму під’їзді поранену, стікаючу кров’ю тварину, щось нереальне промайнуло в цих зелених очах. Чоловік витратив усі  гроші на лікування кота, а той, в свою чергу, відплатив йому сторицею. Боб (як невдовзі назвав кота новий хазяїн) подарував своєму господарю все, про що той так довго мріяв: дружбу, сім’ю та, навіть, життя без наркотиків.

  У це важко повірити, але коли в житті Джеймса з’явився рудий приблуда, справи пішли вгору. Чоловік впорався із наркотичною залежністю, знайшов роботу. Хоча більше задоволення йому приносила гра на гітарі на вулицях Лондона, тим паче, що Боб навідріз відмовився сидіти вдома і скрізь супроводжував господаря. Тому Джеймс не закинув цю справу і його досі можна побачити десь в районі Ковент-Ґардену, звичайно, разом із Бобом.

Вуличний кіт на ім’я Боб. Історія одного дива (фото) - фото 2

  Джеймс не вважає себе господарем кота. Він називає його або другом, або колегою, але в жодному разі не ставить Боба нижче за себе. У них спілкування на рівних, і з цим погоджується кожен, хто хоча б раз бачив цю парочку разом. Людям подобається Боб. Якась туристка зв’язала йому шалик, і з тих пір в холодну погоду кіт з’являється на «роботі» лише у своєму теплому подарунку. Джеймс також навчив кота декількох трюків, наприклад, «Дай п’ять».

  Трохи згодом Фортуна знову посміхнулася чоловіку та його коту: їх побачила літературний агент Марія Панчос. Вона запропонувала Боуену написати книгу, і через 6 місяців світ зміг прочитати неймовірну історію про справжню дружбу. Протягом шести місяців книга «Вуличний кіт на ім’я Боб» знаходилась у першій 10-ці бестселерів, була перекладена 18-ма мовами. А згодом вийшла наступна книга - «Світ очима кота Боба». Здається, справи у обох цілком налагодились. І кіт, і людина, які багато перетерпіли за своє життя, нарешті знайшли опору один в одному. І знайшли якраз в останній момент. Хіба не диво?