ELITE club SCHOOL досліджують невидиме!

Звичайна магія творилась із повітря в присутності свідків. Олексій Анатолійович Андрєєв, та його асистент Сергій Биков в рамках проекту ELITE club SCHOOL наочно продемонстрували нам: реальність – не тільки те, що можна побачити, відчути на дотик чи покласти в кишеню.

Коли в аудиторію зайшли двоє чоловіків, на перший погляд – цілком звичайних, а спочатку навіть не схильних до розмови чи спілкування, ми навіть не підозрювали, що нас очікує. Та варто їм було почати свою розповідь – увага кожної пари очей та вух була прикута до них безперервно.

Олексій Анатолійович тільки в загальних рисах описав нам, що окрім видимих об’єктів, на Земній поверхні,а також у повітряному та підземному просторі існують так звані геопатогенні зони (ГПЗ) – ділянки що мають змінені властивості (тонкопольові, магнітні, електромагнітні, енергетичні та інші) в порівнянні зі середньостатистичними земними і виявляють значний вплив на людину, біологічні та не біологічні об'єкти. Класифікуються по джерелу виникнення як: природні, техногенні, антропогенні. Мають певні назви: "місця сили", зони "Онко" або "Крона", "згубні місця" та інші. В зв'язку з низьким рівнем вивчення не мають чіткого наукового пояснення. Його колега, Сергій Биков вирішив підтвердити слова експериментально і, підготувавши до роботи інструменти – дротяні рамки різної конструкції почав демонструвати в нашому приміщенні наявність таких зон, при цьому коментуючи та пояснюючи всі свої дії.

Виявляється, особливих навиків для дослідження ГПЗ самостійно не потрібно – рамки можна зробити власноруч, з будь-якого матеріалу. Згодом навіть запропонували нам особисто переконатись, що все, про що вони говорили – цілком реальні речі, дозволивши спробувати самим пошукати ГПЗ за допомогою цих конструкцій.

Головне в пошуках – знати що саме ти шукаєш, ментально налаштуватись на той об’єкт, який бажаєте виявити, полегше розмістити рамки в руках, і вперед, за геопатогенними зонами. Решта – справа техніки. І фізики, як нам пояснили, надприродного в наших дослідженнях мало. Кожен навіть невидимий, але цілком існуючий об’єкт, такий як зона типу «Онко», або роздільні сітки Хартмана, чи геологічні розломи супроводжуються зміною електромагнітного поля та інших показників. Ці зміни можна виявити методом біолокацій, що ми й мали змогу спостерігати. Зокрема, окрім рамок, Олексій Андрєєв представив нам електричний апарат власної розробки, що фіксував геопатогенні зони в фізичному ракурсі, виражаючи інтенсивність імпульсів рухом стрілки та цифрами на екрані.

Та найцікавіше чарівники приберегли «на десерт». Вище згаданий пристрій також успішно фіксував особисті аури людини. А наприкінці за допомогою металевої пластинки, електричного розряду та відбитків пальців наших рук, припорошених згодом тонким шаром тонера, ми мали змогу оцінити стан наших аур. Кожен із легкою недовірою, яку переборола цікавість, отримав індивідуальні відбитки-амеби, а на додачу ще й кваліфіковане розшифрування промінчиків, що було представлено в короткій формі.

До слова, Олексій Анатолійович, разом із Валентином Дем’яновим в кінці 2006 р. заснували дослідницький центр «Суренж», а згодом у співавторстві видали непересічну книгу «Велич Дулібії. Рось. Суренж». Як зазначається в анотації – спроба по-новому розв’язати старе історичне питання про місце і час виникнення та становлення слов’янства, викласти хронологію подій, оперуючи оригінальною біолокаційною методикою. На сьогодні Олексій Андрєєв не співпрацює з центром, займається дослідницькою діяльністю особистого спрямування.

Отже – не все те казки, що ми не бачимо, не все те «псевдонаука», що ми не можемо пояснити. ГПЗ існують, нехтувати ними може бути шкідливо для здоров’я, а врахування розміщення таких зон може суттєво впливати на вартість нерухомості. Аура в нас є, і нехай вона буде гармонійною і збалансованою.