Від Дубліна до Волги: як варяги змінили Європу — читайте про це в книзі РВВ

Захопливі рейди, морські пригоди, бої... Але що залишалося після вікінгів, коли стихав гуркіт битв? Укріплення. Поселення. Торгові пункти. Міста. Саме про це розповідає нова книга історика Олександра Бондаря — «Міста та фортеці вікінгів: від Ірландії до Волги». Ми поспілкувалися з автором про логіку, з якою будували ці фортеці, та вплив вікінгів на міську інфраструктуру Середньовіччя.

Що було головним у виборі місця для вікінгського укріплення — стратегія чи торгівля?

Тут, дещо треба розібратися з поняттями, тому що укріплення це поняття досить умовне. Були, накриклад суто фортеці, такі як Оденсе, Фюркат. Зрозуміло, що їх місце обиралося так, що б можна було швидко перекинути зібрані там війська на ту чи іншу потрібну територі. А були укріплені міста ну або ж протоміські центри: Бірка, Хедебю, Йорк, Волін, або ж та сама Шестовиця. Вони знаходилися на торгових шляхах і могли виконувати адміністративні функції. Тому кожен такий населений пункт його виникнення, розвиток і занепад, слід розглядати окремо. Універсальної формули тут не існує, хоча і є схожі елементи.

Чи можна сказати, що вікінги фактично створили перші "плани міст" у деяких регіонах?

Ну впринципі я б не говорив про прямо «плани міст», однак все ж цікаво, що міста в самій Скандинавії були досить «правильно» сплановані, мали плюс/мінус регулярну структуру вуличної забудови, мощені вулиці і.п. Інша справа укріплені табори, як вже згадувані Оденсе і Фюркат. Пізніше такий тип поселення назвуть «ідеальним містом» оскільки вони будувалися за здалегідь продуманим планом спільним для усіх укріплених поселень даного типу. Цікаво, що такою точнітю і плануванням до цього могли похвастстися хібащо архітектори давнього Риму.

Наскільки унікальними були їхні інженерні рішення порівняно з іншими народами того часу?

Чесно кажучи, нічого такого унікального в їх системах фортифікації не має. Певно, що з такого цікавого, це укріплені постійні й тимчасові табори. Під час набігів, вони навчилися створювати укріплені бази, що б убезпечити себе від рапотового нападу місцевих народів або ж своїх «колег». Так, наприклад, це були підковоподібні укріплення що двома кінцями упиралися у море, озеро або річку. За таким принципом були зроблені укріплені табори в Рептоні, Шубері, Рет Морі. Однак, одночасно точно также були збудовані і укріплення таких їхніх міст як Хедебю, Вісбю та міста на Балтиці – Волін, Трусо. Це була дійсно інженерна особливість їхньої фортифікаційної школи для тієї доби.

Які знахідки найбільше вас вразили під час роботи над книгою?

Ну, дивлячись що мати на увазі під словами «знахідка» і «вразили». Є такий населений пункт в Чернігівскій області як село Рогощі, у 1159 році згаданий у літописі як Оргощ. Там частково збереглися залишки фортеці збудованої у 10 столітті, явно не без участі скандинавів, про що свідчать знахідки з курганного могильника поряд з поселенням. Та і сама назва Оргощ, первно, походить від слова «гость», то б то з «купець, торговець», що займався міжнародною торгівлею, грубо кажучи. Такі «гості» згадуються вже в 9-10 століттях і серед них був, певно, значний скандинавський елемент. Вікінги/варяги прославилися не тільки як воїни, але й як торговці, що здійснювали міжнародні торгові операції.

Цікаво було також вивчати і порівнювати інженерні рішення вікінгів на заході з тими, що я особисто досліджував на пам’ятках на території України.

Чому, на вашу думку, ця тема була раніше недостатньо висвітлена в літературі?

Ну, чесно кажучи, я б не сказав, що дана тема була недостатньо висвітленою. Історія «епохи вікінгів» вже більше століття постійно на слуху. Над її різними аспектами працюють тисячі дослідників по усього світу. Тут скоріше справа в тому, що праці сторювалися по окремим регіонам. Є звісно класичні праці таких дослідників як Арбман, Сойєр, Роесдаль, Джонс, Кларк, Амброзіані – де зібрано максимально і стисло головні розділи з історії «епохи вікінгів», серед них і ті, що присвячені фортифікації та містобудуванню. Однак, постійно з’являються нові матеріали. І от просто захотілося систематизувати і проілюструвати в науково-популярній формі свої знання з даного періоду для української аудиторії.

Вікінги вміли не лише воювати — вони будували простір, що пережив століття. Книгу «Міста та фортеці вікінгів» можна замовити вже зараз у попередньому продажі в книгарні РВВ.