Чому виникають кісточки на стопах та як їх лікувати

• Кісточки на стопах – поширена проблема, які можуть утворюватися поруч з великим пальцем або біля основи мізинця.
• Чинники, що сприяють розвитку вальгусної деформації стопи, включають неправильний розподіл навантаження, взуття з вузьким носом, зайву вагу та інші особливості життя.
• Лікування кісточок може включати носіння зручного взуття, бандажі, протизапальні засоби та, у важких випадках, хірургічну операцію.

Патологія, що супроводжується утворенням кісточки поруч із великим пальцем чи мізинцем, називається вальгусною деформацією стопи. Є багато нехірургічних варіантів лікування цього захворювання. Якщо жоден з них не працює, позбутися кісточок, які випирають, допоможе тільки операція.

Кісточки на стопах – поширена проблема. Зазвичай вони утворюються поруч із великим пальцем стопи. Рідше їх можна побачити біля основи мізинця – це деформація Тейлора.

Чому виникають кісточки на стопах

Єдиної теорії, чому виникає вальгусна деформація стопи, досі немає. Проте є чинники, які сприяють її розвитку:

• неправильний розподіл навантаження на стопу;
• носіння взуття з вузьким носом та на високих підборах;
• зайва вага;
• еластичність м'яких тканин стопи;
• заняття спортом та інші особливості життя людини.

Виділяють 4 ступені тяжкості вальгусної деформації стопи::

1. Бокове зміщення великого пальця стопи у плюсно-фаланговому суглобі.
2. Притискання великого пальця стопи до другого пальця.
3. Збільшення кута між першою та другою плюсновими кістками.
4. Частковий або повний вивих великого пальця у плюсно-фаланговому суглобі.

Лікарі також ділять деформацію великого пальця на ригідну та неригідну. Якщо ми можемо руками вивести його у пряме становище, це неригідна деформація. Якщо не можемо – ригідна.

Як лікувати кісточки на стопах

На жаль, жодні вправи чи зміни способу життя не допоможуть вплинути на ригідну деформацію. Без операції остаточно позбутися її неможливо.

Нехірургічні методи лікування вальгусної деформації стопи включають зміну взуття на більш зручне, бандажі, шини та прокладки, що фіксують великий палець ноги, ортопедичні устілки та взуття, нестероїдні протизапальні засоби для зняття сильного болю. Якщо ці способи не допомагають, може знадобитися операція.

Є два варіанти хірургічного лікування:

• Відкрита операція, коли робиться розріз на шкірі, відновлюється положення кістки та рана зашивається.
• Операція через невеликі проколи на шкірі. Цей варіант менш травматичний, легше гоїться, та й самі пацієнти задоволеніші.

Що ж до віддалених результатів, вони приблизно однакові обох варіантів операції. Після операції варто частіше тримати стопу в піднятому стані, уникати навантажень на стопу, не допускати намокання післяопераційної пов'язки та рани.

Після малоінвазивної операції спеціальне ортопедичне взуття потрібно буде носити приблизно два тижні. Потім можна переходити на звичайне взуття.

Щоб запобігти утворенню кісточок на стопах, варто носити зручне і комфортне взуття, яке дозволяє фізіологічно розподіляти навантаження при ходьбі. У цьому взутті не має бути вузького носа, високого підбора або жорсткої платформи.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Джерело: health.24tv.ua