Жителі Рівненщини провели останньою земною дорогою ще пять своїх Героїв

Вчора на Рівненщині провели п'ятьох полеглих Героїв - Олексія Осадчого та Едуарда Гринька з Рівненської громади, Назара Снітчука - з Костопільської, Олександра Потапчука - зі Здолбунівської та Євгена Грубого - з Рафалівської.

Про це повідомили в Рівненській ОВА.

Олексій Осадчий народився 6 грудня 1977 року у Рівному. Закінчив 11 школу, потім НУВГП, де здобув фах "інженера-будівельника".

Довгий час працював проектантом у Рівненській філії Науково-проектного інституту хімічних технологій "Хімтехнологія". Згодом - інженером на підприємстві "Здолбунівкомуненергія".

Надзвичайно добрий, спокійний, стриманий Олексій завжди знаходив спільну мову з оточуючими. Його дуже любили колеги, адже він був дуже врівноваженим та відповідальним.

У серпні 2023 року Олексій добровольцем долучився до лав Збройних Сил України. Він виконував свої обов'язки, завжди точно, спокійно та відповідально. Його поважали побратими та керівництво.

На жаль, 20 лютого Герой помер на Донеччині.

Едуард Гринько народився 26 жовтня 2002 року у місті Селидове на Донеччині. Навчався спершу у школі села Зоряне, а потім у школі міста Гірник. У Селидівському професійному ліцеї здобув фах електрогазозварювальника.

Коли почалися воєнні дії на Донеччині, був іще маленьким. Але вже тоді хотів стати військовим. У 18 років підписав контракт із Збройними Силами України.

Початок повномасштабного вторгнення застав Едуарда вдома у відпустці. Мама пригадує, що з першого дзвінка син покинув усе і відразу вирушив у частину. Відтоді був на найгарячіших позиціях.

Мама та брат Едуарда через військові дії вимушені були покинути рідне місто. Спершу переїхали до столиці, а рік тому - у Рівне.

Із 5 червня 2023 року 20-річний старший солдат Едуард Гринько вважався зниклим безвісти на Харківщині.

Поховали Захисника на Алеї Героїв кладовища «Нове» міста Рівного.

Олександр Потапчук народився у Здолбунові. Закінчив міську ЗОШ І-ІІІ ст. № 6. У Рівненському технічному коледжі здобув спеціальність «механік». Згодом працював на АТ «Укрзалізниця». Мав по-справжньому золоті руки, вправно виконував ремонтні роботи. Був добрим та працьовитим, охоче допомагав усім, хто цього потребував. Любив рідних, з особливим трепетом ставився до своєї бабусі.

У грудні 2023 року Олександра призвали на військову службу за загальною мобілізацією.

На жаль, 18 лютого 31-річний Герой загинувна Запоріжжі.

Назар Снітчук народився 25 червня 2001 року у місті Костопіль. Закінчив Костопільський ліцей №1 ім.Т.Г.Шевченка. Згодом навчався в Костопільському будівельно-технологічному коледжі.

Попри свій молодий вік, у 2021 році пішов на строкову військову службу. Потім підписав контракт про проходження служби в Державній прикордонній службі України, мав позивний "Сич". Три місяці проходив військове навчання у Великобританії.

На початку січня 2024 року сержант Назар Снітчук поїхав разом із побратимами для виконання бойових завдань на Донеччину. Служив інспектором прикордонної служби, гранатометником третього відділення прикордонної комендатури швидкого реагування.

Мужній, хоробрий, професійний військовий та патріот держави - таким його запам'ятали рідні та побратими.

На жаль, 17 лютого Герой загинув на Донеччині, отримавши несумісні з життям поранення.

Поховали захисника на «Новому» кладовищі поруч з іншими воїнами небесного легіону.

Євген Грубий - 40-річний житель села Суховоля Рафалівської ТГ Вараського району.

Стрілець помічник гранатометника гірсько штурмового батальйону однієї з військових частин.

На жаль, Герой загинув під час стрілецького бою на Запоріжжі.

Поховали чоловіка у рідному селі.

У Євгена залишилися діти.

Щирі співчуття рідним та близьким.

Вічна слава та пам'ять Захисникам.