Рівне проводить в останню путь двох своїх Захисників

Сьогодні, 13 квітня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному відбулося прощання із Героями Петром Новицьким та Русланом Дердюком, які віддали своє життя за кожного з нас.

Про це повідомили на сторінці Рівненської міської ради.

Петро Новицький народився у Рівному. Закінчив Великожитинський ліцей, а за тим здобув фах геолога-метеоролога у Національному університеті водного господарства та природокористування. Разом із спеціальністю отримав іще одну – тепер же на військовій кафедрі.

Іще студентом Петро почав працювати – був продавцем-консультантом у супермаркетах, а після спробував нелегкий хліб роботи за кордоном. Він любив любив спорт, грав у футбол.

«Петро був справжнім патріотом, понад усе любив свою країну, тож коли почалася війна, він сказав, що не буде ховатися за чужими спинами, та пішов до війська. Пройшов двомісячну підготовку у Львові й вирушив у зону бойових дій. Про війну нам не розповідав. Завжди коротко: «У мене все добре, я живий». Але надзвичайно пишався тим, що захищає Україну,» - розповідає сестра Героя Ольга.

Надзвичайно життєрадісний, позитивний Петро умів кожному підняти настрій, підбадьорити. Він легко жартував, завжди усміхався, був справжньою душею компанії. Але ставав серйозним, коли мова заходила за військовий обов’язок.

«Ми б’ємося за те, чому нема ціни в усьому світі, - за Батьківщину,» - повторював Петро.

Саме ці слова справжнього Героя, який не боявся загинути за Україну, згадуватимуть його друзі, дві сестри, батьки та бабусі…

«Він був у найгарячіших точках, стояв за Бахмут і, на жаль, не дожив зовсім трохи до своїх 24. Тепер Петру на завжди 23…» - продовжує сестра.

1 квітня 2023 року неподалік Бахмуту під час руху в евакуаційному автомобілі з пораненими військовослужбовцями наші захисники потрапили під артилерійський обстріл противника. Молодший лейтенант Петро Новицький трагічно загинув…

Руслан Дердюк народився у Рівному, навчався у 4 школі, а за тим у 9 училищі на монтажника-контролера радіоелектронної апаратури та приладів. За життя змінив кілька робіт. Працював на тракторному заводі електриком, розумівся у багатьох технічних спеціальностях. В останні роки був оператором машин та установок у чорній металургії на фірмі «Патар».

«Брат не служив у армії за станом здоров’я, бо ж мав проблеми із серцем. Але коли почалася війна, пішов добровольцем в армію. Він був надзвичайно добрим, тож усе, що можна було приховати від нас, не розповідав. Наприклад, не говорив мамі про контузії, яких отримав три за час служби,» - розповіла сестра Героя Наталя.

Із серпня 2022 року Руслан побачив чимало, пройшов справжнє горнило війни, поховав не одного побратима.

«Взимку він отримав поранення, багато осколків так і залишилися у нього в руці, через що вона погано функціонувала. Але Русланові на то було байдуже. Він хотів до хлопців, хотів повернутися на поле бою. Хоча останнім часом, він ніби відчував, що з ним щось трапиться, казав, що вже додому не повернеться,» - продовжує сестра.

Надзвичайно добрий, чуйний, співчутливий Руслан був з тих, хто готовий для інших на все. Він залюбки допомагав по господарству бабусі у селі, дбав про маму, підтримував друзів. Його поважали й цінували побратими. Проте хворе серце таки дало про себе знати…

9 квітня 2023 року 43-річний рядовий Руслан Дердюк помер у стаціонарі КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» у Житомирі…

Поховають хлопців на кладовищі «Нове»…