На Рівненщині помер потужний політик, яскравий представник місцевого самоврядування Валентин Крока

Помер Валентин Крока, якого шість разів обирали депутатом Рівненської облради.

В останні роки Валентин Іванович боровся з важкою хворобою.

Відійшов у вічність Валентин Крока, якого на Рівненщині не раз обирали депутатом.

 Як повідомляє обласна рада, його вважають рекордсменом місцевого самоврядування області - тричі він був депутатом сільської ради, тричі - районної. Однак саме депутатом Рівненської обласної ради Валентина Кроку жителі області обирали шість разів поспіль.

Самі ж депутати обласної ради двічі обирали його заступником голови обласної ради, а також - першим заступником голови.

Свій політичний та управлінський шлях Валентин Крока розпочав у 80-і роки минулого століття. У 1985-1995 рр. працював головою виконкому та головою Березнівської районної ради народних депутатів.

Зі здобуттям незалежності був представником Президента України в Березнівському районі.

Перед тим, як вперше був обраний депутатом обласної ради, Валентин Іванович два роки працював першим заступником голови Рівненської облдержадміністрації (1995-1997 рр.).

Напевно, важко знайти людину в області, якій би не допоміг Валентин Іванович Крока.

Він не тільки вправно, професійно справлявся з посадовими обов'язками в органах держуправління, але й знав, що турбує, що болить жителям області.

Він, коли приїжджав у села, то до нього тяглися черги з людей. Знаючи, що Валентин Іванович дуже добра і чуйна людина, мудрий чиновник, особливо пенсіонери, намагалися проконсультуватися з ним, та й просто поговорити з ним. Адже хто, як не виходець із простого народу зрозуміє отой самий народ...

Я, як журналіст, пригадую одне інтерв'ю з Валентином Івановичем.

Я не пам'ятаю, які на той момент нагальні питання вирішували депутати обласної ради. Але я запам'ятала історію вдячності Валентину Кроці.

До нього, тоді заступника облради, прийшла старенька бабуся. Питає, чи є якісь "льготи" малозабезпеченим пенсіонерам на придбання газової плити. У старенької, мовляв, плита, яка пропрацювала 40 років, згоріла. "А так хочеться пирогів, дорогенький Валентин Іванович!" - сказала бабця і змахнула сльозу.

Подивився чиновник на стареньку ... І знаєте, що зробив?

Купив бабі плиту. А через кілька днів вона принесла йому пирогів і надякуватися не могла: "Скуштуйте пирога, ви таких ніколи не їли. Дякую Вам, пошкодували пенсіонерку. В нас ні один начальник так про старих не дбає"...

Знаю, чимало краян має чим згадати Валентина Івановича. Багато добра він зробив. Тож помолімося за його добру душу. Царство Небесне йому, а рідним співчуття.