Жахлива правда: як вберегти дітей від насилля і байдужості дорослих?⁣⁣⠀

⁣⁣⠀

Маму Віра не пам’ятає, та залишила її ще зовсім маленькою. Залишила, бо пила, гуляла, а ще, бо втопила двох своїх дітей - Віриних братика і сестричку. Віру ростив тато, який зловживав наркотиками, і бабуся, яка жила в свому світі, бо мала проблеми із психікою. Жили дуже бідно, їсти не було чого, тому Віра бігала до сусідки, доброї ґаздині , поїсти. Але їла вона те, що не доїли її свині та кури. Згадує, що каша була зовсім не смачна і тверда, але голод брав своє.⁣⁣⠀

⁣⁣⠀

Віра розповідає, що ніхто її не любив, всім було до неї байдуже, хоча бабуся була доброю. Пригадує, як йшла сама 2 кілометри до першого класу на перший дзвоник. Бабуся купила їй сині резинові тапочки з вушками, як у зайчика, нові, і тільки для неї! Яка щаслива вона була, і яка шокована, коли в школі побачила на інших дітях туфельки, урочистий одяг, і питала в себе - «а що, таке буває?», але жодного сорому чи розчарування не відчула, вона була найщасливіша на світі у тих резинових тапочках!⁣⁣⠀

⁣⁣⠀

Якось вона через дикий голод вкрала у вчительки пару гривень і побігла до шкільної їдальні, купити там собі поїсти. Каже всі одразу зрозуміли, що вона взяла гроші, бо ніколи нічого не купувала в тій столовій. До школи покликали тата, який пообіцяв Вірі розібратися з нею вдома… Віра вибігла зі школи, і додому вже не повернулася. Вона переночувала в будці для дрів у сусідки, сама, зимою! А вранці сховалася під сидінням маршрутки, яка їхала в район, там знайшла татову подружку і попросила відвести її до притулку. В соцслужбі, пригадує, її впізнали, бо як вона почула, давно хотіли відібрати її від тата, тільки боялися. Там Віра розказала все, що робив з нею тато і його друзі… Згвалтування десятки разів, щоразу, як вживалися наркотики, таткові друзі приходили і одразу переходили до справи, якось їх було троє… Тоді Вірі було 8. Вона пригадує навіть зовсім старого діда!⁣⁣⠀

⁣⁣⠀

Чи знав хтось про такі катування дитини? Чи знали сусіди? Віра каже знали всі, і, навіть, шкільна вчителька, але боялися тата, бо той міг навіть убити. Одного разу Віра розповіла старенькій сусідці, а та розсміялася. Тоді вона зрозуміла, що їй ніхто не повірить…⁣⁣⁣⠀

⁣⁣⠀

Було безліч моментів, коли дорослі могли врятувати дитину від катування. Її нещастя були очевидними був, навіть, випадок, коли вона “пропала”, бо тато просто забув її у погребі і закрив. Скільки часу вона пробула там - не пам’ятає, бо вікон в підвалі немає. Проте пам’ятає, що в темряві намацувала слимаків, які жили на стінах, і їла їх, щоб не померти з голоду. Тоді її шукало все село, а коли знайшли закрите дитя в погребі, ніхто не задав таткові жодного запитання!!! Він сказав, що просто забув!⁣⁣⠀

⁣⁣⠀

Соціальні працівники повели Віру до гінеколога, щоб пересвідчитися у словах диини, і там все підтвердили. Дитина отримала гінекологічне лікування - пила таблетки та милася спеціальними ліками, але чи поніс татко покарання? Ні! Він просто був позбавлений батьківських прав! А Віра потрапила до притулку! Там вперше дізналася, що є свято Миколая, Новий Рік, дізналася, як це ситою лягати спати у чисту постіль. Вона каже, що в притулку був рай. Потім інтернат, потім прийомна сім‘я. Коли Віра дізналася, що її тата убили, вона навіть не шкодувала, навпаки, видихнула з полегшенням…⁣⁣⠀

⁣⁣⠀

Коли рідна дочка прийомних батьків завагітніла, місця для Віри не стало, її попросили з’їхати і попри її нелюбов до кондитерства, віддали її в кулінарне училище. Потім - навчання в коледжі і зустріч того єдиного, красивого і головне забезпеченого.⁣⁣⠀

Віра каже, що все своє бідне дитинство просила в Бога саме багатого чоловіка. Такого і отримала. Але, окрім статків, подарунків і краси, вона отримала катівню. Спочатку він просто гуляв і, навіть, приводив з дискотеки дівчат додому, де була вже вагітна Віра. Вона терпіла, думала, з дитям все зміниться. Але стало тільки гірше, плач дитини його дратував.⁣⁣⠀

⁣⁣⠀

Тоді він її вперше вдарив, потім придушував, а коли під час чергового побиття через крик мами трьох місячне дитя заплакало, то татко кинув в донечку кросівком. Це було останньою краплею. Віра вхопила дитину, і пішла в нікуди. Ні прийомні батьки, ні друзі не прийняли Віру з дитям на руках. Вночі вона опинилася на вулиці, її впустили переночувати в церкву, потім життя півроку в монастирі, потім ще один кризовий центр, а потім Віра дізналася про МІСТО ДОБРА Центр доброти для мами і дитини.

⁣⁣⠀

Тут вона працює з психологом, будує плани на майбутнє, в неї прекрасний ментор Анна, яка вже оплатила їй курси у найкращого фотографа (Віра мріє стати фотографом), і ми обов’язково купимо їй фотоапарат. Я впевнена, що цього разу багато хороших і добрих людей допоможуть Вірі і її донечці. ⁣В нас є чудесні ідеї, то ж пишіть хто готові допомогти у професії для одинокої молодої мами.

⁣⁣⠀

Скільки таких дітей зараз у ці хвилини страждають? Скільки дорослих знають про ці страждання і мовчать? Допомогти можна і анонімно! Просто треба не мовчати! Написати на сторінку Національна поліція України, Ювенальна Поліція України, та, навіть, написати мені! Тільки не мовчати! Бо ви собі не уявляєте, через яке пекло проходять діти, що стають жертвами сексуального насилля! Їх психіка, тіло, розум ще не готові до таких випробувань, все їх життя ламається!!! Прошу вас, якщо вам відомі такі страхіття, станьте янголом для такої дитини - просто розкажіть правду!