Деякі питання щодо змін дозвільної складової передачі/надання земельних ділянок із земель комунальної власності

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423 від 28.04.2021 внесено чимало змін у процедурні аспекти використання земельних ділянок. Зокрема, врегульовано питання набуття у власність земельних ділянок у випадку, коли вони вже знаходились у користуванні громадян. На перший погляд, це правильна ініціатива, спрямована на спрощення дозвільної системи. Однак спробуймо глибше проаналізувати суть цих нововведень.

Частина 1 статті 118 Земельного кодексу України зазначає: «Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність…». При цьому до клопотання має додаватися завчасно розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналізуючи зміст наведених змін, може скластися враження, що громадянин, наприклад, маючи частину городу поруч зі своєю земельною ділянкою і користуючись нею без оформлення відповідних документів, може отримати таку ділянку для ведення особистого селянського господарства. Для цього начебто достатньо розробити технічну документацію із землеустрою без дозволу. Проте це не так.

Насправді зміни у частині 1 регулюють передачу безоплатно у власність земельної ділянки, яка вже знаходилася у користуванні фізичної особи, тільки в разі, якщо така передача викликана логічною необхідністю. Говорячи про факт користування, маємо на увазі можливості, врегульовані статтями 92 і 93 Земельного кодексу України, а саме право постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо. Також мова про те, що земельна ділянка і права користування нею мають бути зареєстрованими. Усі інші можливості використання земельних ділянок без оформлення правовстановлюючих документів не є підставою для використання відповідних змін статті 118 Земельного кодексу України.

Для реалізації прав фізичних осіб щодо безоплатного набуття у власність земельних ділянок слід використовувати положення частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, які залишилися без змін. Нагадаємо ключові етапи відведення земельної ділянки:

• Подання клопотання. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, повинні подати клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування. Останній передає земельні ділянки комунальної власності у власність, відповідно до повноважень.

• У місячний термін орган місцевого самоврядування має надати або дозвіл на розроблення проєкту землеустрою, або вмотивовану відмову. У разі, якщо не було надано ні того, ні іншого, фізична особа має право розробляти проєкт землеустрою без дозволу, повідомивши про це орган місцевого самоврядування.

• У разі надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки комунальної власності у власність, зобов’язаний зробити наступне. Протягом 10 робочих днів (починаючи з дня прийняття рішення про надання дозволу або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки про замовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) відповідний орган має відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Інші етапи відведення земельних ділянок чітко врегульовані статтею 186 Земельному кодексу України, Законом України «Про землеустрій» та іншими нормативно-правовими актами України.

Наостанок хочемо звернути увагу на деякі нюанси прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок. Відповідно до змін статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення про передачу земельних ділянок має відповідати таким квотам щодо голосування:

• землі, які передаються безоплатно з комунальної у приватну власність та перебувають у користуванні громадян або якщо на земельній ділянці розташований житловий будинок, інша будівля чи споруда, яка належить, громадянину, що звернувся з клопотанням про передачу земельної ділянки, а також земельні ділянки, право на які виникло раніше – рішення приймається простою більшістю голосів;
• інші земельні ділянки, які передаються безоплатно з комунальної власності у приватну власність – рішення приймається 2/3 голосів депутатів від загального складу ради.

 Трегуб М.В.