"Костопільський військовий лісгосп" втрачає десятки мільйонів

Проблема в тому, що підприємство "Костопільський військовий лісгосп" знаходиться у процесі реорганізації. Його ліквідовують і ліси приєднують до "Волинського військового лісгоспу". А поки триває реорганізація й суди (а ще має місце незаконне звільнення майже половини колективу), в лісі буквально гниють чимало повалених буревієм дерев цінних порід.

 На 17 обходах лісгоспу відкривається моторошна картина: 20-25 метрові сосни і навіть дуби, вивернуті з корінням. Подекуди вони навіть перегороджували й лісові доріжки. Однак прибрати ці дерева не можна. Потрібні дозволи для того, щоб їх зрізати і переробити. А нині, позаяк триває процес ліквідації підприємства, цим займатися нікому. Так викорчувані дерева лежать уже три місяці. Більшість із них уже не придатні для будувельних цілей, бо чимало з них уже погнили, посохли, декотрі поточив короїд. 

Саме господарство, а отже, і держава втратила мільйонні кошти. Лише на одному обході №8 місцеві порахували більше 800 повалених сосон. А ще  є дуби, граби, берези.  За попередніми підрахунками,  то гниє тут більше 40 мільйонів гривень. Якщо далі зволікати, то найближчим часом ці дерева не будуть придатні навіть на дрова, кажуть колишні працівники лісгоспу. Крім того, поточені короїдом сосни  - це своєрідний "розсадник" цього небезпечного для здорового лісу шкідника.

"Безгосподарність нинішнього керівництва цими лісами болісно сприймає звільнений колектив. Адже пропадає майже столітня праця цілих поколінь лісівників.Наприклад, 25-метрова сосна дозріває майже 80 років. Тобто, щоб отримати стиглий ліс, і по-господарськи його використати, треба саме стільки чекати. Один куб сосни вартує 3000 гривень. А якщо згадати, що цих повалених сосон тут майже тисяча?" - розповідає один із колишніх працівників "Костопільського військового лісгоспу". 

Керівництво "Волинського військового лісгоспу" вивільнило понад 20 працівників інженерного та керівного складу. Тепер на підприємстві залишилися лише лісоруби, котрі, ясна річ, не можуть займатися адміністраторською роботою, лісовідведенням, заготівлею тощо. По ідеї для цих цілей мали б прислати спеціалістів з Волині, але й вони не поспішають переймати справи в "Костопільському військовому лісгоспі". Тож від безгосподарності колись високоприбуткове підприємство зазнає непоправних збитків. 

А ще, що найприкріше, кажуть нещодавно звільнені працівники, це те, що звільнили їх незаконно. В наказі Міністерства оборони  «Про реорганізацію державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп» немає пункту про те, що цих спеціалістів потрібно звільнити. Там йшлося лише про скорочення вакансії директора. 

Захищати інтереси одного з таких працівників взявся адвокат Володимир Сокаль.

Він одразу ж знайшов порушення в такому скороченні працівників:"Як вбачається з тексту наказу Міністерства оборони України  «Про реорганізацію державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп», передбачене скорочення лише одного робочого місця – директора цього держпідприємства. Створено ліквідаційну комісію, призначено голову комісії – ТВО директора ДП «Костопільський військовий лісгосп» С. Панасюк та визначено коло його повноважень. Та ця особа не має статусу власника підприємства і вона не може застосувати право на звільнення найманого працівника.  В діях цієї комісії, на наш погляд, є чимало порушень і суд уже зобов’язав відповідні правоохоронні органи на це відреагувати".

Також правозахисник написав звернення й до Міністерства оборони. Так, він упевнений, зможе добитися скасування незаконного звільнення працівників. А серед них було чимало таких, для яких робота у лісі - єдиний спосіб заробітку на селі. Тож цілі родини виявилися соціально незахищеними, каже адвокат.

А тим часом керівництво "Волинського військового лісгоспу" від коментарів утримується. Мовляв, не завершилася реорганізація підприємства, працюють правоохоронні органи та тривають суди. Відтак не поділилися планами, як збираються  ліквідувати наслідки буревію і рятувати деревину, уникати збитків, а також, що теж важливо, як планують працевлаштувати вивільнений колектив, чи збирається хтось шукати для них роботу в інших місцевих лісогосподарських підприємствах?

Анна ЛЕГКА