Рівне у тисячах старовинних кахлів

У Рівненському краєзнавчому музеї, до 30 листопада експонуватиметься виставка – «Кахлі Волині XV-XVIII ст.». Ця унікальна колекція кахлів, що використовувались у конструкції печей, виставляється вперше.

Рівняни мають нагоду ознайомитись із колекціями кахлів, котрі зберігаються у семи музейних закладах, розташованих у різних куточках історичної Волині: Рівненський обласний краєзнавчий музей, Волинський краєзнавчий музей, Кременецький краєзнавчий музей, Державний історико-культурний заповідник м. Острога, Державний історико-культурний заповідник м. Дубна, Державний історико-культурний заповідник м. Луцька та Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.

Надія Левенда

За словами автора виставки, завідувача відділу реставрації Рівненського краєзнавчого музею Олексія Войтюка, перші думки і плани створення такої експозиції з'явилися ще на початку 2017 року. Натхненником створення виставки став науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника з Дубного Юрій Пшеничний. Співпраця з яким вилилася у публікацію наукової статті по коробчастих кахлях з Дубенського та Рівненського замків.

Кахлі, вперше представлені єдиним масивом, котрий характеризує матеріальну культуру міського населення регіону у пізньому середньовіччі та ранній модерний час. На виставці експонуються горщиковидні, мисковидні та коробчасті кахлі. Серед них є типові вироби поширеної форми, з найбільш вживаними орнаментальними композиціями та рідкісні знахідки з оригінальними зображеннями. Загалом на виставці представлено близько 150 зразків кахлів періоду ХV– XVIII століть знайдених на Волині.

Надія Левенда

– Найбільш численна колекція кахлів – це 50 одиниць було відібрано в Острозькому заповіднику. Адже в Острозі на початку 2000-х років археологи на чолі з кандидатом історичних наук Богданом Прищепою знайшли піч, яка впала в підвал, але майже вся збереглася. Підбираючи наступні колекції ми дивилися, щоб кахлі не повторювалися. Кременецький краєзнавчий музей представив невелику кількість виробів, але вони цікаві та унікальні за своїм сюжетом. Також варто відзначити Кременецько-Почаївський заповідник у них колекція теж небагата, але її унікальність у тому, що вона сформована виключно із досліджень на горі Бона. Власне там є кахлі яких взагалі більше ніде немає та належать до раннього періоду, – розповідає автор виставки Олексій Войтюк.

Надія Левенда

Як зазначив відомий у Рівному історик та археолог Богдан Прищепа дана виставка – це унікальна подія. Оскільки за радянського періоду доба Великого князівства Литовського та доба Речі Посполитої в археології мало досліджувалися, вважалося, що досліджувати цю епоху не актуально. Саме ХІV-XVII століття – це якраз той час, коли яскраво проявляється культура народу, українська культура. В цей період яскраво простежується зв’язок із Європою. Спостерігається чимало європейських традицій які прийшли в українську культуру в тому числі і у кахлярстві, що можна наочно побачити переглянувши колекцію кахлів.

Надія Левенда

– Основне призначення кахлів – це обігрів житла, замку, палацу і т. д. Спочатку кахлі прийшли до нас, як функціональна необхідна річ, згодом їх почали розглядати, як частину естетичного оформлення інтер'єру і перші перетворилися на художні витвори мистецтва, – розповідає археолог Богдан Прищепа.

Кахлі – різновид кераміки, художньо-декоративна плитка, що використовується для личкування печей, стін осель і палаців, фонтанів тощо. Кахлі мають цінну властивість: вони накопичують тепло, поступово віддаючи його та не перегріваючи повітря у приміщенні.