У Рівному на могилі полковника Армії УНР встановили пам’ятник (ФОТО)

Уродженця Миколаєва Костя Вротновського-Сивошапку вшанували на Дубенському кладовищі Рівного, де легендарний старшина знайшов свій останній прихисток.

Вперше з часів відновлення Україною незалежності на могилі воїна Армії Української Народної Республіки встановлено петлюрівський хрест. На еміграції подібні монументи встановлювались на могилах козаків та старшин, які воювали за незалежність УНР.

Пам’ятник відтворює форму ордену «Хрест Симона Петлюри» і є свідченням того, що спочилий зберіг до смерті незламну волю і рішучість у боротьбі за утвердження ідеї незалежної України.

Чин освячення пам’ятника, з благословення Високопреосвященного Іларіона архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ КП, очолив секретар єпархії протоієрей Сергій Лучанін. Йому співслужили священики Володимир Тимків та Василій Рудніцький.

До присутніх на Дубенському цвинтарі городян та гостей Рівного промовляли панотці та представник «Героїки» Олег Слабоспицький. «Цією маленькою справою ми хочемо ще раз наголосити, що фундаментом сучасної України є держава УНР, а не совдепія. Важливо зберегти пам’ять про людей, які склали найвищу пожертву задля незалежності нашої Батьківщини», — зазначив пан Слабоспицький.

Могила полковника Армії УНР Костя Вротновського-Сивошапки є однією з небагатьох серед українських військових могил, якій вдалось пережити радянську окупацію та уникнути знищення.

На початку дев’яностих років рівненські патріоти встановили на місці поховання полковника металевого хреста. У 2012 році представники благодійної ініціативи «Героїка» вирішили спорудити на могилі Вротновського-Сивошапки військовий пам’ятник.

Реалізувати задум вдалось завдяки завзяттю жертводавців з Миколаєва, які провели у своєму місті збір коштів в пам’ять про видатного земляка. Своїми пожертвами до справи долучились благодійники з Києва, Рівного, інших міст України та представники української діаспори.

Зібраних коштів вистачило не лише на гідне впорядкування могили у Рівному, але й на виготовлення пам’ятника для ще одного українського старшини – хорунжого Армії УНР Тихона Хилюка, уродженця Вінниччини, який похований у с. Нижнів, що на Івано-Франківщини (урочисте відкриття пам’ятника відбудеться наприкінці червня).

«Вшанування полковника Вротновського-Сивошапки не далось нам легко. На формальний дозвіл від рівненського міськвиконкому встановити новий пам’ятник «Героїка» чекала понад 90 днів. Це за умов, що всі роботи з проектування, виготовлення, транспортування та встановлення пам’ятника ми взяли на себе. До прикладу у «проросійському» Херсоні пам’ятник на могилі ветерана УПА ми встановили менш як за тиждень і всі погодження отримали усно. На щастя, вдалось сконтактували з Рівненською духовною семінарією УПЦ КП, яка дуже допомогла «Героїці» у реалізації запланованого», — підсумовує координатор благодійної ініціативи «Героїка» Павло Подобєд.

Довідка

Вротновський-Сивошапка Костянтин Германович (09.07.1890 — 2.04.1929) — полковник ветеринарної служби Армії УНР. Народився в м. Миколаїв. Закінчив Варшавський ветеринарний інститут (1915), був розподілений на посаду молодшого ветеринарного лікаря 4-го етапного батальйону. Згодом — ветеринарний лікар Гренадерського саперного батальйону.

У квітні 1917 р. — організатор українського руху в Гренадерському корпусі. Від українців корпусу був делегований на II Всеукраїнський військовий з’їзд, де був обраний членом УГВК. З кінця липня 1917 р. — голова ветеринарної підсекції санітарно-медичного відділу УГВК. Згодом — начальник ветеринарного відділу УГВК.

Починаючи з 01.11.1917 р. перебував на посаді начальника військово-ветеринарної управи УГВК, згодом — Військового міністерства Центральної Ради, Гетьманату та Директорії.

З 22.05.1919 р. — за сумісництвом командир окремого загону Сірожупанників, що мав охороняти Підволочиськ. 22.06.1920 р. обійняв посаду товариша міністра народного господарства УНР. З 26.10.1920 р. був приділений до Військово-ветеринарної управи Військового міністерства УНР.

З лютого 1921 р — полковник Армії УНР. У 1920-х рр. жив на еміграції на Волині (тоді — Польща). Помер 2 квітня 1929 року.

Матеріал і фото — Благодійної ініціативи «Героїка»