На що витрачають стипендії рівненські студенти?

В Україні існує декілька видів стипендій: академічні, соціальні, іменні та інші. Не будемо брати до уваги три останні, оскільки їх отримує зовсім незначний відсоток студентів. В РДГУ, наприклад, середня стипендія становить 830 гривень. Ціни на все ростуть і ростуть швидкими темпами, тож збільшення розміру стипендії майже непомітне. 

Усім студентам бракує грошей, особливо тоді, коли доводиться винаймати житло. Від вартості оренди помешкання залежать основні витрати, отож напрошується висновок: стипендії мали би бути вищими, адже розмір навіть найвищої студентської винагороди не досягає позначки прожиткового мінімуму. 

На що ж витрачають гроші студенти? В першу чергу на житло, комунальні послуги, їжу і транспорт. 
Давайте розрахуємо співвідношення студентської стипендії і «споживчого кошика українця», затвердженого Кабінетом Міністрів України. Згідно з цим документом, основними продуктами раціону середньостатистичного українця є: хліб, м’ясо, ковбаса, сало, риба, молоко, сир (твердий), яйця, картопля, гречка, рис, макарони, овочі, фрукти і ягоди. Обрахувавши ціну продуктів на один місяць отримуємо суму 627 гривень. 
Залишається 203 гривні, з яких частина іде на користування громадським транспортом. Значно більше коштів витрачається під час сесії. 

Візьмемо до прикладу курсову роботу, обсяг якої складається з 35-40 сторінок; кількість джерел – не менше 35. Здебільшого, курсова перевіряється у наукового керівника 3 рази. Але не все так просто, оскільки, навіть тоді, коли викладач попередньо перевірить роботу, він може ще декілька разів повертати її на доопрацювання. А це все коштує грошей.

«У середньому на дослідницьку роботу іде 100-150 аркушів паперу і папка з планкою-затискачем. Ніби не так вже й дорого, якщо ще й звернути увагу на той факт, що будь-яка наукова робота виконується методом спроб і помилок, і в цьому немає нічого страшного, це абсолютно закономірний факт. 
Ще однією проблемо є те, що не завжди всі потрібні матеріали є на абонементі, їх потрібно брати в читальному залі, і частіше всього, для того щоб можна було нормально працювати, робиться ксерокс і несеться додому. І так, 35 джерел. Але для нормальної курсової роботи використовується набагато більше. З кожного підручника необхідно взяти всю інформацію, яка може пригодитися, а це 2-3 параграфи, які можуть розміщатися на 20-50 сторінках. 

Ксерокс коштує 60 коп., на який мінімально використовується 30-40 грн. А ще якщо порахувати те, що чорновий варіант курсової роботи роздруковується 4-6 разів до того, поки вона буде на 100% готова. Роздрук також коштує приблизно 60 коп. Отже, приблизно тратимо 100 грн. Звичайно, набагато легше замовити курсову у людей, які на цьому спеціалізуються, але набагато краще зробити все самій.

«Ні я, ні мої друзі та знайомі послугами замовлення курсових не користуються, тому цінової політики не знаю. Однак, з іншого боку, нам немає на що нарікати, оскільки ми також маємо доступ до мережі «Інтернет», що коштує відносно недорого. Та і з іншої сторони, ще 10 років тому студенти не мали таку велику кількість можливостей, яку маємо ми. Але якщо звертати увагу на навчальний час, вільний від курсових і так далі, то навчатися не дорого, адже зошити і ручки є досить доступними,» - зазначила голова студентської рад РДГУ Анастасія Карпова. 

Студенти також несуть велику відповідальність за існування хабарництва. Часто чути, що не можна вчитися не дававши хабарів. Як показало наше опитування, сучасні студенти вважають, що не вчаться тільки ліниві, оскільки маючи голову на плечах, вчитися може кожен. Вони переконані, що якби студенти не давали хабарі, то і викладачі не брали б. 

Як бачимо, стипендія справді дуже маленька і кожен не проти отримувати більше, бо для нормального життя стипендія мала би бути вдвічі більшою. Але студенти звикли економити, крім того частині з них допомагають батьки, тому про розваги і подорожі вони теж не забувають.