Пройшов десятки різних кодувань, поки не знайшов те саме кодування від алкоголізму в Рівному narkohelp.com.ua

Привіт, мене звати Олександр, і я хочу розповісти свою історію. Якось так сталось, що я пив. І саме кодування від алкоголізму в Рівному в центрі Матері Проти Залежностей мене наставило на шлях одужання. А я-то не просто пив, а випивав по-справжньому, як справжній чоловік – без напівмір. І спочатку все було нормально. Знаєте, я не був якимось безнадійним п'яничкою, у мене все було добре: робота, сім'я, друзі. Пив, бо так робили всі навколо, та й взагалі було весело. Хтось навіть казав: "Сашко, ну, ти ж вмієш!" І я, мабуть, вмів. Вмів пити так, щоб було класно і не десь під парканом валятись, а щоб було "на рівні". Саме це і приведе мене до лікарні від алкоголізму…

Почалось усе, як і в багатьох інших – зі студентських тусовок. Перші пляшки пива після лекцій, якісь закуски, сміх, розмови до ранку. Все це здавалося таким безтурботним. І що саме огидне зараз – все це здавалось чимось справжнім. Хоча все це з самого початку було самообманом. Ну, хіба ж може пляшка легенького прохолодного пива у спеку нашкодити? А потім, як то кажуть, пішло-поїхало. Пиво стало міцніше, компанії шумніші, а ранок дедалі більше почав нагадувати в’язке болото, з якого дуже складно вибратись.

Далі почались корпоративи. Я тоді працював у великій компанії у Львові, і там було прийнято відзначати всі свята – від Різдва до дня народження когось із відділу. Пили всі, і я теж пив. Спочатку з усіма, потім, чесно кажучи, і без них.

Знаєте, спочатку було непогано. Відчуття легкості, розслаблення – оце те, чого хотілось після роботи. Алкоголь ніби стирав усі негаразди, дарував можливість просто не думати. Не задумуватись про проблеми вдома, сварки з дружиною, якісь робочі заморочки. Випив – і наче все стало на свої місця, все не так вже й погано, як здавалось кілька годин тому. А як я можу без цього, якщо мені буде проведена, наприклад, підшивка від алкоголю? Страшно біло навіть про таке подумати. Але проблема в тому, що це відчуття легкості і полегшення поступово почало вимагати все більше і більше. Пари пляшок пива вже було замало, потім треба було ще щось міцніше, і так поступово я опинився у полоні цього дурного циклу.

Алкогольні вечори ставали все частішими, а на ранок – ну як зазвичай: голова тріщить, в роті як у кота, і мозок працює наче в уповільненому режимі. Але найбільше мене дратувала ця дивна пустота всередині. Начебто живу, все, як і було – робота, сім'я, ті ж самі друзі. Але радість від цього всього наче стерлась. І тоді, щоб її повернути, я знову йшов у найближчий магазин і купував щось міцне. Наче шукав той саме те задоволення, яке давно не відчував. Краще б знайшов нормальне кодування від алкоголізму в Рівному і забув про цю маячню, але це не про мою історію. На жаль…

І потім, звісно, почались проблеми. Спочатку невеликі: спізнення на роботу, дрібні сварки з дружиною, невдоволення начальства. А далі більше. Якось раз я просто не з'явився на важливу зустріч, бо вчора "трохи перебрав". Що ж, начальство з цього не раділо, скажімо так. З сім'єю теж стало не дуже: моя дружина втомилась жити в постійній напрузі, ніколи не знаючи, в якому стані я повернусь додому. Діти... ну, діти теж помічали, що щось не так. І я почав розуміти, що втрачаю їх. Аде може ви думаєте я почав шукати, де роблять в Рівному кодування від алкоголізму? Звичайно, ні!

Але найбільше мене злякало, коли я почав помічати, що навіть ті, хто зі мною завжди "в темі", починають відвертатись. Мої друзі, з якими ми стільки разів сиділи за столом, почали уникати мене. Я раптом став для них якимось не таким. І справа навіть не в тому, що я часто пив – ні, вони теж могли напитися. Просто вони могли зупинитись, а я – ні. І тоді я зрозумів, що залишаюсь один. Один зі своїми пляшками та цією вічною порожнечею всередині.

Пам'ятаю, як одного разу стояв на кухні, тримаючи чергову пляшку горілки, і раптом усвідомив, що мені більше нічого не потрібно. Ні роботи, ні сім'ї, ні друзів – тільки ця пляшка, щоб забутись. І знаєте, в той момент мені стало страшно. Страшно від того, що я сам не можу зупинитись. Страшно, що я вже не контролюю своє життя, що воно котиться в нікуди, а я нічого не можу зробити.

І от, знаєте, коли життя почало перетворюватись на суцільний жах, я раптом усвідомив, що сам я не виберусь. Треба було шукати допомогу.

Я вирішив порадитись з дружиною. Вона довго мовчала, а потім сказала, що, мабуть, мені треба зробити укол від алкоголізму і ціна в Луцьку дуже приємна, вона вже почитала про це. Я спочатку подумав: "Та ну, це ж для якихось безнадійних алкашів!" Але потім усвідомив, що я вже сам став таким. І ми вирішили спробувати. Але в Луцьк їхати відмовився.

Почав шукати клініку. Знаєте, це не так просто, як здається. Одні обіцяють миттєве чудо, інші беруть такі гроші, що здається, легше просто купити бар і жити там. Але знайшов щось підходяще. Пішов на перше кодування в наркодиспансер в Рівному (Студентська, 7). Сидиш, слухаєш лікаря, а потім тобі роблять якісь уколи і кажуть: "Все, тепер ти не захочеш пити". Ну, спочатку так і було. Днів десять ходив як новенький, навіть почав думати, що, може, це дійсно працює. А потім прийшла п'ятниця, деякі «друзі» зателефонували, запросили на шашлики. І я зірвався. Думаю: "Та що там, одна чарка не зашкодить. Тим паче я з жінкою тут, вона проконтролює". Ага… Якщо б так… Пішло-поїхало. Знову запій, знову зневіра.

Після зриву я відчував себе ще гірше. Але дружина наполягла, щоб я спробував ще раз. Ну, пішов я на інше кодування від алкоголю. Тепер це була якась гіпнотерапія. Лікар дивився мені в очі, розказував, що я більше не буду пити, що алкоголь – це зло. Я сидів, слухав, кивав. Після сеансу навіть відчував якесь полегшення. Але це тривало недовго. Знову якась вечірка, знову ці "друзі", і знову я зірвався. Вже навіть не пам'ятаю, як усе почалося, але закінчилося, як завжди – рано, головний біль, відчуття провини і зламані обіцянки. І перше ж питання до жінки: «Що я знов того?». Вона: «Так…»

Третє кодування було вже більш серйозним – підшивка від алкоголю. Мені ставили якісь таблетки під шкіру, і казали, що якщо вип'ю – буде дуже погано. Я думав, що цього разу точно вийде. Ходив гордий, мов, все, тепер я захищений. Але, знаєте, минуло кілька тижнів, і я знову не витримав. Просто настала чергова чорна смуга, проблеми на роботі, сварка з дружиною. І я подумав: "Та ну його все до біса!" Випив. І дійсно дало кодування від алкоголізму наслідки – стало погано. Але не так, щоб зупинитися. Просто було огидно і трошки фізично важко. А от морально стало ще гірше. Тобто зараз я думаю, що в той міг я просто очікував якісь негативні наслідки після кодування від алкоголізму і просто сам себе накрутив, а на ділі нічого особливого не було.

Четверте кодування від алкоголізму. Я вже сам не дуже вірив, що це допоможе, але спробував ще раз. Цього разу була психологічна програма Анонімні Алкоголіки – групова терапія. Сидиш з іншими такими ж як ти, слухаєш їхні історії. Чесно кажучи, це було тяжко. Всі ці розповіді про зламані життя, втрати, біль. Але думав, що, може, якось це мене врятує. Спочатку навіть тримався, знов кілька тижнів взагалі не пив, ходив на зібрання. Але потім настав Новий рік, і я не витримав. Випив зі старим другом, коли вертався з магазину, знову зірвався і зірвав близьким Новий рік. І всі ці люди, з якими я ходив на терапію, я більше не хотів туди повертатись.

Ми з дружиною вирішили спробувати інший підхід – домашні методи. Спочатку я думав: "Ну що ж, може, вдома якось легше буде". В Інтернеті знайшли про домашнє кодування від алкоголізму форуми, де була купа порад: трав'яні настоянки, спеціальні чаї, навіть якісь дивні методики дихання. Дружина купила цілу коробку різних трав і почала варити мені якісь відвари. Пам'ятаю, як пив той чай і думав: "Ну точно краще за горілку, але це ж плацебо…". Ну і ефекту особливого не було. Хіба що частіше бігав у туалет по-великому – ото і все лікування алкоголізму.

Потім вирішили спробувати голодування. Казали, що воно очищає організм і допомагає позбавитись від залежності. Ой, як я мучився! Цілий тиждень ходив практично голодний, як вовк. Дружина намагалася підтримати, варила якісь легкі супчики, але голод – це голод. Мені здавалось, що я вже готовий з'їсти власні черевики, а не те що відмовитись від горілки. І знову – нічого. Після тижня голодування я так зірвався, що пропив два дні підряд. Виявилось, що голодний організм ще гірше реагує на алкоголь.

Ще одна спроба була – дихальні вправи. Дружина знайшла якусь методику, де треба було сидіти в позі лотоса і дихати глибоко, щоб позбутись залежності. Ну, скажу вам, виглядав я, мабуть, як справжній йог. Але от тільки замість просвітлення я відчував лише одне – сміх. Мені було смішно з себе самого, і це зовсім не допомагало. Дихав-дихав, а потім пішов і купив пляшку, щоб розслабитись після такої "медитації".

Була ще спроба приймати якісь спеціальні препарати. Теж жінка вичитала про домашнє кодування від алкоголізму відгуки десь в інтернеті… Їх можна було купити без рецепта, і вони обіцяли "миттєвий ефект". Я почав пити ці таблетки, і знаєте що? Мене так нудило, що навіть думати про алкоголь було важко. Дружина раділа, мовляв, от, нарешті, щось працює. Але я зрозумів, що це все хімія, і як тільки перестану їх приймати – знову зірвусь. Так і сталось. Коли таблетки закінчились, через кілька днів я знову почав випивати.

Останньою краплею був випадок, коли я вирішив змішати кілька методів одразу. Думав, що може так точно подіє. Випив якісь настоянки, додав до цього таблетки і ще зробив дихальні вправи. Ввечері мене так скрутило, що я вже думав, що все – кінець. Дружина викликала швидку, і мене забрали в лікарню з отруєнням. Лікарі сказали, що я просто перевантажив організм цією "народною медициною". Лежав там і думав: "Ну, ось і допробувався, Сашко". І зрозумів, що далі так не можна. Треба було щось робити, інакше я просто не виживу.

Після цього ми повернулись до пошуків нормальної клініки. На цей раз ми вирішили, що будемо шукати щось інше – не просто кодування від алкоголізму, а місце, де допоможуть змінити мене самого. Перебрали багато варіантів, і якось натрапили на клініку Матері Проти Залежностей. Чомусь назва мене зачепила, і дружину теж. Ми почитали про них – виявилось, що вони працюють не тільки з алкоголем, але й з усім тим, що стоїть за ним.

Знаєте, коли ми туди прийшли, мені відразу сподобалась атмосфера. Не було цього відчуття, що ти прийшов у державну лікарню, як на каральну процедуру. Лікарі були добрі, людяні, здавалося, що їм дійсно важливо допомогти. Спочатку було важко, бо я вже не дуже вірив у всі ці методи, але вирішив дати ще один шанс – останній шанс.

Програма була серйозна. Це не просто гарячий укол від алкоголізму, ціна якого доволі висока, це була справжня реабілітація. Ми говорили про те, чому я пив, що саме мене змушувало взяти пляшку в руки. Було багато сеансів із психологом, групові заняття. Там були люди, які мали такі ж проблеми, і ми всі підтримували одне одного. Це допомогло мені зрозуміти, що я не один, що я не якийсь монстр, який не може впоратись із собою.

Після цього лікування я не пив цілих півтора роки. Це був перший такий довгий період без алкоголю за останні багато років. Але на цьому ми не зупинилися. Після закінчення другого строку комплексного кодування алкоголізму мені запропонували пройти повноцінну реабілітацію для закріплення результату. Це було важливо, бо я тепер розумів, що якщо просто залишу все, як є, то знову можу зірватись. Анонімне лікування алкоголізму в МЦ Матері Проти Залежностей https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ допомогло мені знайти нові способи боротися зі стресом, зрозуміти себе і знайти нові інтереси в житті.

І ось вже три роки я не п'ю. Півтора роки після кодування від алкоголізму, і ще півтора після реабілітації. Це був нелегкий шлях, але я дуже вдячний клініці Матері Проти Залежностей за те, що допомогли мені стати на правильний шлях. І ще більше вдячний своїй дружині, яка весь цей час була поруч і не залишила мене навіть у найгірші моменти. Тепер я розумію, що боротьба з алкоголем – це не просто про відмову від пляшки, це про те, щоб навчитися жити заново, знайти себе і не боятися дивитися в майбутнє.

Залишу контакти цієї клініки: https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/