Якщо ви шукаєте де в Рівному лікують від алкоголізму  хоча ні… Не тільки в Рівному, а не важливо, може в Києві чи Одесі Чи Харкові, будь де – не полініться і прочитайте що я розкажу.

Я – бувший алкоголік зі стажем десь років 20. Можете уявити собі, як за 20 років я убив своє здоров’я. На щастя не до кінця) І зараз я живу як нормальна, твереза людина, працюю, заробляю гроші, допомагаю іншим.

Ще 5 років я був зовсім іншою людиною і навіть не думав ні про які центри лікування алкоголізму. Я сидів на кухні з відкритою пляшкою горілки, з якоюсь імпровізованою закускою і розказував своєму собутильнику як правильно жити. І смішно і сумно насправді, усвідомлюючи що так живуть тисячі людей.

Якщо мене спитати, коли саме я почав пити, то я не зможу відповісти точно. Тому що це не почалося в якийсь один день чи місяць. Я вважаю, що той, хто випив пляшку пива не є алкоголіком. Але він може до цього дійти… Хтось швидше, хтось довше. Якщо брати мене, то я напевно став залежним коли мені було 23. Тоді мені вперше зробили виведення з запою на дому у Рівному. Ми тоді у Рівному жили вже і я просто кожного дня тероризував мати своїми викидами. Звісно що і терпіти вона не могла це, і вигнати мене з дому було шкода. І одного разу я сам попросив у неї щоб вона мені допомогла, інакше якщо я припиню пити сам, то я просто помру. Вона негайно викликала лікарів для виведення з запою на дому, вони приїхали, почали ставити мені крапельниці. Але легше мені не ставало. Точніше фізично може мені і було легше, але не підсвідомому рівні я навіть почав думати – а нащо воно все? Грошей багато чи що? Я б і сам міг кинути пити коли мені б захотілося. І тут на душі стало так образливо, типу… Ну я ж не алкаш закінчений. Короче, я тоді був у дуууже пригніченому стані.

Ще й мати постійно казала, що знайде мені лікування алкоголізму у місті Рівне  що я вже дістав її.. А мене ж ви шо, мене це лякало дуже. І обурювало. Я не вважав себе алкашом, і дуже бісився коли мене так мати називала. Як же мені її шкода, я стільки болю їй приніс. Та що там взяти з мене, алкаша закінченого. Я і справді таким був же. Вона була права а я не слухав. Я тікав з дому, не допомагав їй, ще сидів у неї на шиї. Працювати я влаштовувався в основному на стройку кудась, на пілораму, таке. Всі гроші звісно я пропивав. Матері взагалі не допомагав. На щастя вона тоді працювала і досить непогано заробляла, але який в цьому сенс, якщо я дуже часто в неї крав гроші, якщо вона не давала мені і відмовляла.

Згодом я женився. Не тому що я так хотів, а все банально – вагітна дівчина. Це мені було 27 напевно. Дружина постійно мені казала що я маю знайти нормальну роботу, що я маю кинути пити, що мені треба лікування алкоголізму в Рівненську область відправити, ну короче як то кажуть – мозок весь з’їла)) Звісно це мене дратувало, людину, яка залежна від алкоголю, яка ще не нагулялася, чому я маю кидати пити? Роботу іншу я не міг знайти, тому що з моїм способом життя мене просто не брали. Я і сам не дуже був охочим – то мені графік не підходить, то їздити далеко, то зарплата маленька. Хоча насправді я взагалі працювати не хотів. Я і одружуватись тоді не хотів, я і дитину не хотів. Я був тою людиною, яка просто хотіла жити для себе, я був егоїстом, алкоголіком і просто паразитом. Я паплюжив цей світ як міг..

Через кілька років ми розлучилися. Колишня дружина мені дозволяла бачитися з сином, але тільки після того, як я поїду у наркологічний центр в Рівному і пройду лікування алкоголізму. Я звичайно злився, кричав що я нікуди не поїду і що вона не має права мені щось забороняти. Та вона все ж таки закрила переді мною двері і пішла. Для мене це була ще одна причина забухати. І от я перетворився на того, хто сидить на кухні з пляшкою горілки і розказує своєму другові щось за життя. Я жалівся, що якого дідька вона мені щось забороняє. Це мій син і я маю право його бачити! Як я тоді міг не усвідомлювати, що з таким як я дуже небезпечно залишати дитину. Але ж ні, я був у всьому правий… Так ми і сиділи з собутильником, він мене «підтримував» і казав що я правий на всі 100%.

Через деякий час, коли мені дружина так і не давала бачитися з сином, я погодився на лікування алкоголізму гіпнозом у нас в місті Рівне. Мені це уявлялось так, ніби просто зі мною хтось поговорить, типу психолог, і ця розмова має щось змінити. Ні в який гіпноз я не вірив і для мене це все маячня. Але я заради сина вирішив спробувати і це може здатися на перший погляд що я молодець… Але ні. Я сходив на перший сеанс і більше не повернувся туди. З чого я взагалі вирішив, що лікування алкоголізму гіпнозом це норм варіант? Купу грошей тільки викинув. Колишня дружина як тільки дізналася, що я кинув лікування, перестала зі мною взагалі спілкуватись. Мене це дуже дратувало і я злість звісно виплескував на інших. Я почав з усіма сваритись, хто мені не сподобався або якесь слово не сподобалося мені. Я влізав у бійки постійно, ходив увесь побитий. Коло друзів у мене зменшувалось, залишались тільки такі маргінали як я. Та і з ними часто сварився, але якщо мені у якості вибачень приносили випивку за закуску, то я пускав до себе додому. З грошима то у мене завжди біда була, те шо я там підробляв, так того не вистачало навіть за квартиру заплатити. А я звісно все спускав на бухло. І так рік за роком.

Мене дуже обурювало що я не можу приймати участі у вихованні сина. Мене не турбувало те, що я алкаш і що який з мене батько… Я просто дуже сильно злився що мені щось забороняють. Я приходив до колишньої дружини додому, ломився до неї, кричав, лякав сина.. Вона викликала поліцію і так декілька разів. Коли я одним оком побачив сина, який вибігав переляканим, я побачив у нього на обличчі страх. Його погляд мене просто пронзив у саме серце. Мені хотілося кричати, мені хотілося плакати, я не знаю що. Я ще й тоді, останній раз, був ну дуже п’яним, це і ще дало більше болю.

Я знову вирішив спробувати знайти лікування алкоголізму в Рівному, відгуки почитати, може щось змінилось за ці всі роки. А може я вже безнадійний.. Нажаль ціна лікування алкоголізму у місті Рівне кусається дуже і я просто не знав де взяти грошей… Дружина колишня мені б не дала у борг, друзі… Та вони самі бомжі як і я. Зрозумівши, що у мене немає до кого звернутися я вирішив спробувати кинути сам. Це не те, що небезпечно, це ну просто нереально, це може навіть вбити. Різке припинення вживання алкоголю у алкоголіка може викликати білу гарячку. Так, я намагався кинути, я намагався зменшувати дозу спочатку, але все одно не виходило. То думки якісь, то друг прийде, то просто у мене настрою нема. І нічого не мінялося, все йшло як завжди. Інколи я телефонував колишній дружині, але вона мене потім заблокувала. Але ж я хотів змінитися, я хотів почати нове життя. Але коли мене всі відштовхували, то звісно я повертався до спиртного. Я знову звав до себе друга, який точно без пляшки горілки не прийде і заливався до нестями. Тому що я не знайшов як викликати відразу до алкоголю, я не зміг. Сам чуть не вмер, тому що будь яке лікування алкоголізму в домашніх умовах дуже і дуже небезпечне.

Одного разу колишня мене розблокувала і навіть сама зателефонувала. Але вона дзвонила не тому що їй було цікаво як у мене справи, а тому що щось треба було вирішити з якимись там документам, то вже не важливо. Я тоді неймовірно був радий. Я спитав як вона, як Микита, але вона відповідала сухо. Я розумів, що їй не приємно зі мною спілкуватись, але я не стримався і почав жалітися, що я хочу знайти кращого нарколога у Рівне і пройти лікування алкоголізму. На що вона відповіла з паузою, що це дуже правильне рішення. Але в її голосі я чув байдужість і мабуть зневагу. Воно й не дивно.. Але я осмілився попросити у неї грошей. Вона ж розуміла, що у мене немає коштів, а про безкоштовне лікування алкоголізму ніхто ніколи не чув. Та і якщо воно б було, то боюся уявити ЯКИМ би воно було. Як би ще гірше не зробили там людям)) Ну короче, я від колишньої дружини звісно почув відмову. І все, мені більше не до кого було звернутися. До матері навіть питатися не мало сенсу, вона зі мною не розмовляла.

Потім через декілька днів колишня мені скинула ось цей сайт – https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ і сказала типу подивись, порадили хорошу клініку. Це «Матері проти залежностей» наркологічний центр у Рівному, там мені зможуть допомогти. Я одразу їй передзвонив і подякував, але ж я сказав, що немає у мене грошей. На що вона відповіла, що допоможе. Я не вірив своїм вухам, у мене тоді відкрилося нове натхнення, я ще більше був упевнений у своєму виборі. Але вона сказала, що просто напряму грошей мені не дасть, бо не довіряє, а тільки лікарям заплатить там у клініці. Я був приємно шокований і звісно що погодився.

На сайті вказані у них два номери телефонів (097) 000-46-71 і (099) 000-46-71, і вони обоє актуальні, тож можете і ви дзвонити якщо треба) Короче мене відразу записали на зручну дату і залишались лічені дні до нового життя. Я вірив, що роблю правильний крок. Я погодився на лікування від алкоголізму в стаціонарі, звичайно за умови що я потім віддам їй всі гроші. Дивовижно, вона в мене повірила! І це був мій останній шанс.

Далі я пішов на лікування алкоголізму у Рівному у «Матері проти залежностей». Спочатку я дещо інакше собі все уявляв, мені навіть страшнувато було, але коли я потрапив у центр, я відчув спокій. Тут не зачиняють людей, не знущаються, тут все інакше. Лікарі привітні, уважні, чуйні. Я у прямому сенсі був оточений турботою. Спершу все ж мені було тяжко, адже я не знав як себе вести, що мені робити, я не міг знайти собі місця. Але згодом я дуже швидко освоївся. Я повністю пройшов медичний огляд, мене підлікували. Звичайно що я за роки алкоголізму заробив собі проблем зі здоров’ям. Але мене підтримували всі, персонал був на позитиві і навіть я став трохи добрішим)

Після кількох місяців перебування у центрі я повністю звик. Я познайомився там з багатьма людьми, ми ділилися своїми історіями, підтримували один одного, пробачали, так би мовити відпускали гріхи. Після кожного разу ставало легше. І в одночас я відчував провину за все. Після 9 місяців лікування від алкоголізму я зміг поспілкуватися з мамою, у якої я попросив пробачення. І вона мене пробачила! Я пообіцяв доказати їй, що я тепер інший, я змінився. Це для мене був як ковток свіжого повітря. Я розказав їй, що пройшов краще лікування алкоголізму в Рівненській області і щоб вона подивилась як я змінився. Вперше за багато років я побачив її посмішку! Це просто безцінно. Я відчував що мене пробачили. Також я попросив пробачення у колишньої дружини, і саме важке було це заслужити пробачення сина. Зараз мені дозволено з ним бачитись і він навіть до мене починає звикати. Дещо складним було знайти роботу, адже я в боргу перед колишньою дружиною, я маю дати сину те, що я йому не дав за всі роки свого алкоголізму. Я влаштувався працювати ІТ-шніком, у одну маленьку компанію. Я не крутий спеціаліст, я просто працював за професією, та за роки мого пияцтва я не то не розвивався, я навпаки став деградувати. Тому і така робота була в мене примітивна. Але, треба ж із чогось починати. Звичайно, що мене ніхто не хотів брати з моїм минулим, цього і не скриєш. Тому я радий був і такій роботі. Адже все одно в планах у мене дещо грандіозніше і на цьому зупинятись я не збираюся.

Ось такі в мене вийшли відгуки про лікування від алкоголізму. У центрі «Матері проти залежностей» мені дали шанс на друге життя, здорове і корисне. Звісно, що до алкоголю я більше не повернуся, тепер я присвячу життя, щоб бути корисним, щоб робити добро і щоб дати своєму синові тільки найкраще. І найголовніше, я зроблю все, щоб йому ніколи не прийшлося шукати лікування алкоголізму, я його максимально виховаю так, щоб він знав, що алкоголь це зло, це те, що може погубити тебе. Пізніше, коли прийде час, я йому розкажу свою історію, я йому розкажу яким я був і що ледь не втратив його. У мене попереду тепер багато часу і я ним скористаюся, щоб виростити прекрасну, добру, чуйну і розумну людину. Того ж бажаю і всім. Ті, хто мене дочитав до цього моменту – я бажаю знайти свій шлях, але тільки в ньому не має бути алкоголю. Якщо не можете самі впоратися, то ось будь ласка є вихід, є чудова клініка «Матері проти залежностей» https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ вам тут допоможуть, як допомогли мені! Не бійтеся змінюватись на краще!