У сучасному світі, де стрімко змінюються технології, соціальні структури та погляди народу, розвиток української літератури відзначається особливою динамікою. Спостерігається не лише кількісне зростання творчих праць, а і їхнє тематичне розмаїття. Автори різного покоління висвітлюють актуальні теми, віддзеркалюючи складні взаємозв'язки в суспільстві.

У цьому контексті варто виокремити роман «На Марсі» Раяна Ріенера, який поєднує в собі фантастику з ЛГБТ-темою. Новини Дніпра вказують на важкість пошуку твору через те, що російський письменник вкрав назву та й досі поширює його серед українців.

Про твір

Роман «На Марс» унікальний тим, що в ньому переплітаються дві сюжетні лінії: романтична історія кохання головного героя та науково-футуристичні факти щодо колонізації Марса людьми. Книга є поєднанням квір-літератури та наукової фантастики, що робить її обов’язковою для читання тим, хто цікавиться цими жанрами. Щодо структури, то оповідь складається з новел, які дозволяють розділити дві теми та прочитати їх окремо: таким чином автор задовольняє смакові потреби своїх прихильників.

У центрі роману постає людина, що бореться за свою ідентичність. Герой знаходиться в умовах засудження ЛГБТ-спільноти та повинен відстоювати себе серед ворожих осіб. З іншого ж боку читач знайомиться зі світом майбутнього та наслідками, які зазнало людство через недбале користування земними ресурсами. Тут можна звернути увагу на те, що навіть попри час толерантність суспільства до сексуальних меншин не є нормою для людей майбутнього.

Огида до ЛГБТ-спільноти пояснюється походженням автора. Райан Ріенер народився у місті Нікополь, Дніпровської області. До 2014 року (особливо за часів панування Януковича), бути геєм – пряма загроза для здоров’я чоловіка. Якщо людина виокремлювалась від інших, то вона стикалася з жорстокими реакціями на свою поведінку.

Зв’язок з російським автором

Через декілька років після видавництва книги, російський блогер Макс Максімов украв не тільки назву, а й ідею роману (стосовно заселення людьми Марсу) для написання власної історії. Видавництво «Форс» допомогло видати літературний твір та й досі поширює роман серед споживачів перекладений українською мовою. Навіть за умов повномасштабного вторгнення друкарня не перестала співпрацювати з ворожими авторами, при цьому заперечуючи будь-який зв’язок з ними.