Всім велике вітаннячко! Мене звуть Кирило, я з файного міста Рівне. Напевно моя історія буде не дуже банальна, хоча моя хвороба дуже розповсюджена… я багато бачив в інтернеті різних розповідей від залежних людей, в основному від алкоголю або наркотиків. У мене була своя залежність, свій наркотик – ігроманія. І саме про це я хочу розказати, поділитися з вами, взагалі трошки донести до людей, яка це страшна хвороба.. так напевно багато хто знає, хтось зі слів, хтось на своєму досвіді. Отже моя історія буде про мою залежність, я напишу свої відгуки про лікування ігроманії, як я побував в центрі лікування ігроманії і поділюся враженнями.
Зараз я не граю вже 2 роки. Кинув не сам, навіть після заборони ігрових контор. А кинув грати я завдяки мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей», де працюють дуже класні лікарі, досвідчені і справжні профі.
А починалось все зовсім невинно. Взагалі я був чемним дуже хлопчиком, і навіть коли був ще маленьким, мене не тягнуло до всіляких комп’ютерних ігор чи приставок, в той час як мої друзі та однолітки просто не могли без цього жити. А от я не міг жити без футболу… це була моя пристрасть з дитинства. Я пам’ятаю як я собі малював графіки коли і яка команда з ким грає, вболівав за своїх улюблених Челсі, у мене навіть їхня форма синя була, точніше одного з гравців. У вільний час я виходив на двір грати з друзями, або навіть сам просто тренувався. Хто б міг подумати, що будучи дорослим я стану залежним від ігор і потраплю на лікування ігроманії в Рівне, в якому я народився і виріс? Напевно така моя доля була.
Зараз я знаю буквально все про цю хворобу, про способи лікування, про кодування від ігроманії, або як правильно це називати – кодування від лудоманії. В народі всі називають цю залежність ігроманією, хоча натуральна її назва – лудоманія. Так от я трохи відволікся… моя пристрасть до футболу з роками не ставала меншою, але футболістом я так і не став. Тоді були інші причини цьому. Мені довелося на деякий час кинути своє хоббі і шукати роботу, а працювати я почав досить рано. Так трапилося, що у моїх батьків були дуже великі борги, тому їм тяжко було ще й мене тягнути. А мені вже тоді ось ось 16 виповниться, вже свідомий дорослий молодий чоловік. Мене влаштували через знайомих на будівництво, ну типу «принеси-подай». Робота і навчання забирали багато часу, тоді я вже вчився у бурсі, тому на футбол часу не вистачало зовсім. З часом ситуація трошки вирівнялась, я закінчив бурсу, у мене була робота, не особливо багато платили, але на життя вистачало. І ось у мене з’явився перший комп’ютер. Так, я на нього заробив сам, чим дуже пишався. І тоді, вже будучи дорослим, але не мав того достатку, якого б мені хотілося. Я ж не тільки на себе мав витрачати, мене цікавили дівчатка, а дівчаток треба кудись водити, щось їм дарувати, купляти квіти.. а потім я почав цікавитися зароблянням в інтернеті. По всюди пам’ятаю були реклами з різними букмекерськими конторами, всілякі слоти крутити можна було за гроші і типу можна було виграти мало не мільйон. Так, це для таких лохів зроблено як я. але потів не всі такі «лохи» йдуть на лікування лудоманії, аби не залишитись без трусів. Як раз таки багато хто віддає останнє на казино і ставки…
Я не одразу поставив собі за ціль заробляти на ставках. Ні, я цікавився іншими методами заробітку, а от ставки на спорт були просто для мене розвагою. Ну що може поганого трапитися, якщо я 20 гривень поставлю на свою улюблену команду? Якщо я вже кинув футбол і не здійснилася моя мрія стати футболістом, то я хоча б можу підтримувати свої улюблені команди і навіть інколи на цьому заробляти. А якщо програє моя ставка, то й бог з ними тими 20-ма гривнями. Але це був лише початок…
До того як я потраплю до центру лікування ігроманії, я ну дуже багато грошей програю. Я програю просто все, що у мене було. На щастя, я не міг продати хату, тому що вона була не моя, а інакше – мабуть би і її продав… Батьки неодноразово намагались вмовляти мене позбавитись ігроманії самостійно, сварили, закривали вдома, та що тільки не видумували. І ви знаєте, вони навіть дивувалися тому, що я не став алкоголіком, чи наркоманом. Взагалі сім’я у мене нормальна, у нас немає маргіналів, все доволі нормально. Але от зі мною не вийшло… я дійсно не був пиякою, так, я полюбляв пиво під футбол, але останні гроші я витрачав не на алкоголь, а на ставки…
Десь у років 25 я вже став постійним клієнтом ігрових закладів. До того часу я вже грав не тільки на ставках, я просто тотально підсів на ігри, казино, рулетки.. якщо у якийсь день не було цікавих матчів, я ставив на лото. Їх просто безліч видів, там ти обираєш кульки з номерами, на які ти ставиш, і чекаєш які випадуть. Жодного разу мені не пощастило, що і не дивно. Це все просто обдурювання людей. Але я тоді не розумів. У мене був такий азарт! Спочатку я не дуже відчував на собі, що я багато грошей програю, адже і ставив я невеликі суми. Але з кожним місяцем ці суми ставали більшими і більшими.. Думок про те, що мені вже давно потрібне лікування ігроманії і близько не було..
У 26 років у мене вже було багато боргів. Був таких друг дитинства у мене, Вітька, який завжди виручав. І я у нього першого почав позичати гроші, коди мені не вистачало, щоб відігратися. Звісно я йому брехав про те, навіщо мені гроші, інакше б він не позичив мені. Я видумував різні приводи і причини чому мені треба гроші, а з першої ж зарплати обіцяв віддати. І на початку так і було. Але потім я настільки багато програвав, що мені нічим було віддати.. я міг отримати зарплату і в той вечір або ніч її спустити на ставках. І ви знаєте, от ігромани мене зрозуміють, коли ти програєш якусь ставку, у тебе виникає найсильніше бажання відігратися! Ти сам себе переконуєш у тому, що от зараз ТОЧНО зайде! От точно, ця ставка зіграє! Такі імпульсивні ставки звісно практично ніколи не заходили. І все.. ти уже у замкнутому колі. Ось тут ти вже точно ніколи не зможеш позбавитися ігроманії самостійно, взагалі дуже важко самостійно вилізти з цього.
Пройшов черговий місяць, я як завжди у боргах, треба віддавати. Мій друг Вітька вже і так і сяк мене просить, а я йому просто нічого не можу відповісти. Одного разу я зірвався… У мене закінчились гроші, просто був повний нуль, навіть 20 гривень не було… а поставити треба! Треба ж відігратися… і точно вже виграти. Я знов до Вітька, спочатку прошу його, благаю, обіцяю повернути на днях. Він не вірить мені, він знаєте шо казав? Такий, чуваче, ти часом не підсів на щось, наркотики якісь вживаєш?? Ти постійно без грошей, ти став таким роздратованим.. тоді я не витримав.. так, я зізнався у всьому, але я намагався йому донести, що не все так погано! Як же ж.. він мені не вірив, він мене послав тоді просто..
Вдома також були проблеми, які не закінчувалися. Мати ховала від мене гроші, цінності, яких і так не було майже. Але це не допомогло, я і їх знаходив і ніс в ломбард… боже, зараз я все це пишу і мені так соромно, так соромно! Але вже нічого не вдієш, мені з цим жити все життя.. і ви знаєте, чомусь коли мати мене намагалась посадити на лікування ігроманії в Рівне тобто ні в якомусь іншому місті, а тут, поряд, я її навіть слухати не хотів. А що зробиш з таким бугаєм як я? Батька вже немає, який би мене приструнив… і тільки коли на допомогу прийшов друг, він зміг у мені щось пробудити. Тобто не так. Я не проявив бажання лікуватись одразу, але я вирішив йому довіритись. Він, мій справжній друг, попросив просто один раз йому повірити. І саме він тоді мені розказав что мережу реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей» в м Рівне які лікування лудоманії проводять у стаціонарі, з високопрофесійними лікарями. Раніше я чув тільки про лікування ігроманії гіпнозом і думав що це якась маячня. Але згодом змінив свою думку. Я пам’ятаю, як тоді Вітька мені скинув сайт оцей і сказав – подзвони. Почитай про них, почитай про лікування ігроманії відгуки колишніх пацієнтів. Потім спробуй просто..
Я наважився не одразу. Перед тим, як потрапити до реабілітаційного центру «Матері проти залежностей», який до речі знаходить теж у місті Рівне, за адресою вулиця Антоніни Горохович, буд 19, там їхній стаціонар і лікарі, там я і лікувався. Але перед цим я знову програв. Я позичив грошей у одного знайомого, якого до речі не дуже добре знав, а коли я наступного дня не зміг йому віддати, його друзі мене знайшли та добряче так відметелили. Тоді вже через тиждень, як прийшов трохи до ладу, я все ж таки прийняв рішення. Я просто подумав, що якщо це шанс змінити життя, я маю ним скористатися, щоб не залишитись невдовзі на вулиці..
У мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей» моє життя змілося все ж таки напевно відразу, як я туди потрапив. Але спочатку мені стало не по собі, адже я не знав де взяти гроші на лікування, яке не таке вже й дешеве. Звичайно, мені тоді допомогла мати. Вона була готова віддати все, щоб я більше не грав. Тому вона знайшла гроші на моє лікування лудоманії. До того ж, у цьому центрі лікування ігроманії, і не тільки до речі тут багато залежних різних лікують, але тут до тебе відносяться так, як ніхто не буде відноситися в житті. Тут не сварять, не дивляться косо, не намагаються з тебе грошей витягнути. Лікарі тут увійшли в моє становище, яке було досить скрутним, і підібрали мені найоптимальніше лікування, яке зрештою і подіяло! Пройшовши повний курс лікування лудоманії в цьому центрі, я багато чого усвідомив. Але нажаль той сором, той біль за все, що я причинив близьким, з ним мені жити… так, я навчився з цим жити і виправляти помилки. Я віддав всі борги, мати мене простила, друг мене простив. Для мене це найважливіше. А ще – я точно впевнений, що я ніколи не повернусь до ставок. Я давно видалив усі додатки, взагалі позбувся всього, з чим пов’язані азартні ігри. За два роки я більше думав про ставки. Жодного разу. Тож якщо вам або кому із ваших рідних потрібна допомога у боротьбі з цією надважкою залежністю, раджу подзвонити – (097) 000-46-71. Повірте, ви зміните і своє життя, і ваших близьких. Всім дякую за увагу narkohelp.com.ua/igromania
