Вітаю. Моє ім’я Мар’яна. Я вважаю себе досить молодою мамою і сучасною людиною, хоча у мене вже доросла донька, яку я дуже люблю. Їй 26 років нещодавно виповнилося, а мені 43. Але сьогодні я хочу написати цей пост про темну сторону життя.. так сталося, і я вважаю, що це я повністю винна, але моя донька у 16 років почала вживати наркотики.. так, вона була наркоманкою, самою справжньою. Це велике горе, я думаю ті, у кого близькі люди вживають, вони мене розуміють.. я завжди думала, що буває тільки фізична залежність від наркотиків, що якось так організм звикає до тих речовин і не може без них жити. Так, це правда, так і є, але виявляється, що не все так просто. Окрім цього є ще психічна залежність від наркотиків і навіть соціальна залежність від наркотиків! Нажаль, я це все знаю з власного досвіду… Отже, у своїй історії я хочу поділитися досвідом, написати відгуки лікування наркоманії у мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей» – тут ті люди, які повернули мені мою Оксанку, тверезою, радісною, здоровою, за що я їм дуже вдячна! Тому що ні одна клініка, ні один інший реабілітаційний центр для наркозалежних у місті Рівне  не зміг зробити того, що зробили тут! Тут повертають до життя, тут дають другий шанс, шанс все виправити і почати все спочатку, адже якими б ми, люди, не були поганими, у кожного має бути другий шанс! І так, я попробую розказати все більш детально і зрозумілою мовою, і можливо моя історія комусь допоможе, стане уроком, комусь навіть врятує життя.

Перші ознаки наркотичної залежності в Оксанки я почала помічати коли їй було 19 років. Тобто 3 роки, майже 3 роки, я навіть не здогадувалась що коїться в її житті, як вона стала наркоманкою взагалі. У мене тоді була така робота, що я досить часто затримувалась до пізнього вечора. У мене є невеличкий свій бізнес, а як і будь-який бізнес розпочати з нуля не дуже й просто, особливо якщо у тебе обмежений бюджет. Так от, я завжди мріяла про своє ательє. Так, це не приносить мільйонів, але у моїх планах було не тільки забезпечити нас з донькою їжею і одягом, я планувала відкласти гроші їй на навчання, а потім і на машину. Вона завжди хотіла машину, навіть змалечку любила бавитися машинками. Чесно, я в душі так за неї була рада, у неї є якісь цілі, вона хоче машину, любить тварин, мріяла бути волонтеркою… Коротше, що розхвалювати, якщо уже у 19 років вона була справжньою наркоманкою.. всі мрії тоді розбилися вщент. Так от, перші ознаки що свідчать про наявність наркотичної залежності я почала помічати, коли Оксанка дуже різко схудла і стала дратівливою. Ну я тоді подумала що? Дівчинка, у такому віці, може з хлопцем посварилася, а у неї був хлопець, як мені здавалося дуже хороший. Але я не лізла до їх стосунків ніколи. Коротше я думала може вони посварилися, Оксанка переживає, не їсть, сіла на дієту.. От дурна я була, от дурна! Я повинна була вже тоді поцікавитися хоча б як поводиться наркозалежна людина, тому що всі ознаки на лице! Якби я це вчасно зробила, можливо б раніше віддала її на лікування наркоманії у Рівне, і ми б не втратили стільки років..

Вперше я почала шукати наркологічний диспансер у Рівному коли ситуація вже повністю була неконтрольована. Тобто коли Оксанці вже не вдавалося приховувати від мене, що вона вживає. Пам’ятаю як зараз, це був травень місяць, попереду канікули. Оксанка завалила сесію. Хоча до цього вона мені казала, що у неї начебто все під контролем. Коли мені подзвонила її куратор, і сказала, що Оксану збираються відраховувати, тому що вона не здала жодного предмету, я просто чуть не впала на місті! Як це так? Звісно, спершу я була розлючена, потім я взяла себе в руки і вирішила спокійно поговорити з нею. На жаль, спокійно не вийшло.. коли я почала в неї питати, як так сталося, чому ти прогулювала пари, чому нічого не здано, вона миттю розлютилася, просто за пів секунди, вона стала неконтрольованою, монстром… до речі це теж наслідки вживання наркотиків, емоційний стан повністю порушений. Тоді вона так кричала на мене, вона казала що їй все набридло, що краще вона піде і «обдовбеться». Жах. Я коли це почула, я не повірила сперву своїм вухам. Потім побігла за нею в кімнату, поки вона судорожно збиралась, я просто благала її сісти і нормально поговорити. Звичайно, нічого не вийшло, вона побігла кудись.. тоді я зробила це вперше – почала рискати в її шафі, сумках.. знайшла таблетки якісь. Взагалі, як я думаю, наркомани досить уважні і вміють дуже добре шифруватись, але мабуть у нашому випадку вона просто звикла, що я до неї в кімнату без її дозволу не заходжу. За весь час, ми звичайно бувало сварилися, як і всіх напевно, але я ніколи не порушувала їх особистий простір. Але тут справа дійсно серйозна.

Я розуміла, що якщо я зараз же скажу що я в неї знайшла, то буде армагедон просто. А говорити про якесь кодування від наркоманії чи просто знайти приватного нарколога у Рівне і взагалі немає сенсу..

У той день додому вона не повернулася. Я звісно шукала їх по всіх друзях, по лікарнях… потім через півтори доби повернулася. Вся брудна, смердюча, подерта.. казала, що не пам’ятає де була, з ким була. Це жах.. вона виглядала постарівшою, висохшою якоюсь.. У мене сльози на очах були цілими днями і ночами..

Потім я дізналася, що вона пробувала ін’єкції. Якщо раніше її руки були чистими, то одного разу я помітила сліди від уколів. Я була безсильна… на момент, коли їй було 23, я тричі намагалась відправити її на анонімне лікування наркозалежних у Рівне, але тільки один раз мені це вдалося. Вартість лікування наркозалежності у тому закладі була досить велика, але я нічого не жаліла, ніяких грошей. Нажаль, все марно.. Її вистало десь на 3 місяці максимум. Вона навіть встигла влаштуватися на роботу, касиром.. не робота мрії звичайно, але я була рада всьому, лиш би не наркотики. Рано раділа.. я вже знала, які ознаки наркотичної залежності фізичної, і психологічної, і одразу це помітила. Хоча… може не відразу. Може через кілька тижнів, я не пам’ятаю. Але наркотики дуже швидко проявляють себе і зовні, і на емоційному рівні. Оксанка почала худнути, на ей раз стала більш закритою, не розмовляла майже.. мені ж казала, що втомлюється на роботі. Її, начебто, постійно керівниця просила вийти на додаткові зміни. Але ні. Як потім виявилося, вона і роботу давно втратила. Гроші де брала не знаю, і навіть боюсь представити..

Чергова спроба відправити Оксанку на лікування.. Відправила її у Рівне в наркологічний диспансер, який начебто мав багато відгуків, типу після цієї клініки людина вже точно не буде вживати! Але знаєте що.. вона звідти втекла! Просто втекла з тої клятої лікарні, просто пропала. Де вона жила, одному Богу відомо.

Вона все одно поверталася додому. Часто потрапляла у лікарні, одного разу навіть трапився передоз і Оксанка чуть не померла. Тоді мало я не померла.. І знов, і знов я шукала куди її віддати на лікування наркоманії, ціна і місцезнаходження мене не цікавили, головне щоб допомогли. У мене навіть були відчайдушні думки, а чи можна позбутися наркотичної залежності самостійно? Якісь препарати для лікування наркотичної залежності таємно їй підсипати. Я навіть таке шукала, багато читала про це, але дякувати Богу не зробила. Далі була ще спроба віддати її на безкоштовне лікування наркоманії і як результат – знову не протрималась навіть до кінця курсу. Хоча там і курса то як такого не було. Що взяти з безкоштовного лікування?

Але все таки я знайшла те, що шукала. До речі, випадково. Я була по справах у місті і сама наткнулася на реабілітаційний центр для наркозалежних у Рівному  «Матері проти залежностей». Я тоді була на вулиці А. Горохович, і ця клініка як раз тут знаходиться – 19-й будинок. Ви знаєте, я одразу ухопилась за цей шанс. Тому що і вибору не було. Треба щось робити, і на цей раз я точно правильно зробила, що записала їхні номери, якими прямо зараз поділюсь із вами – (097) 000-46-71; (099) 000-46-71. Довелося докласти дуже багато зусиль, щоб вмовити Оксанку хоча б поїхати поговорити з лікарем.. Коли вона в черговий раз була в депресії, я їй сказала – подивись на себе, ти у свої 24 виглядаєш на 54! Від тебе смердить, ти не мита. Коли ти останній раз в душі була?? Я знайшла момент, коли з нею можна було поспілкуватись. І поки вона була в такому настрої, треба було діяти.

Ми приїхали до мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей» у Рівне, нас психіатр спершу прийняв, потів ми спілкувались ще з іншими лікарями. І саме після психіатру (чи психолог?), я не дуже у цьому розбираюся, але саме після цього я помітила зміни. Оксанка захотіла змінитись, у неї більше не пропадало це бажання. Вона більше не намагалась убігти. Це був прогрес. Через місяць після початку лікування наркозалежності у Рівному в центрі «Матері проти залежностей», її було не впізнати! Чуйна, охайна, обличчя рум’яне.. Не така худа, кістки не випирають, як тоді. Звичайно, не все так добре, вона достатньо потруїла своє здоров’я, звичайно є куди прагнути. Чогось вже не повернути. Не повернути час, не повернути молодість, можливо красу. Але після лікування наркоманії тут найголовніше що було – бажання жити без наркотиків! Це була перемога, це було щастя!

Зараз пройшло трошки більше року. Оксанка зараз працює у мене в ательє, у неї до речі не погано виходить! Знову повернулася мрія про машину. Але спочатку треба здати на права. Та будь що, я щаслива! Вона щаслива! Це найголовніше.. Але це ще не все… вона у мене збирається заміж! За чудового чоловіка, надійного. Може і виглядає все, як щасливий фінал, але ж ми всі знаємо, що не всі наслідки вживання наркотиків можна подолати… Шрами залишилися, і у мене, і у неї. Але я все одно її люблю, головне, що вона твереза.

А вам, любі, всім дякую, хто дочитав, та й тим хто не дочитав теж дякую. Якщо ви в розпачі, і шукаєте порятунку від наркотиків, моя вам порада  це сайт «Матері проти залежностей», реабілітаційний центр для наркозалежних у місті Рівне, який знаходиться на вулиці А. Горохович, 19. Тут працюють такі люди, які не залишать вас у біді, повірте!