Не знаю з чого мені розпочати... Моє ім’я Слава, Славік, як вам зручно. Я вперше пишу подібні відгуки, а саме відгуки про лікування алкоголізму у Рівному. Я тут живу не так давно, років 5 мабуть, а сам я з Чернігівської області, смт Ріпки. Спочатку я жив у Чернігові років теж 5-6, потім так склалося, що переїхав у Рівне. Але пити я почав ще коли жив у Ріпках… Мені тоді було 23-24 роки. Ну зрозуміло, що я пив і раніше, і у 16 років випивав, але то все не те, то дитячі забавки як у всіх. Типу перед діскатєкою випити норм було, чи десь у когось на дні народженні або просто якийсь привід був. У нас багато хто пиячив дуже сильно, але у моїй компанії не було таких алкашів які останнє з дому виносили заради пляшки. Іронічно, але згодом саме я став тим алкашом, який пропивав все що було вдома. І не тільки вдома, все що бачив, крав, продавав, міняв і купував випивку.

https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/

(097) 000-46-71

м. Рівне, вул. Горохович А., б. 19

Коли мені виповнилося 20 я дуже сильно пам’ятаю загуляв. Напевно тоді це можна назвати моїм першим запоєм)) Але тоді мені не потрібна була допомога, я сам зупинився після 4-х днів відмічання дня народження)) І я тоді ще не думав, щоу мене є схильність до алкоголізму, що мені потрібно буде лікуватися, я взагалі не розумів як люди спиваються. Я чітко для себе знав як викликати відразу до алкоголю – треба сильно напитися бажано горілки з пивом, можливо ще щось і всьо! Мене після цього воротило ще принаймі тиждень навіть від думки про спиртне)) Але все якось дуже швидко змінилося… Після того дня народження в мене не було запоїв декілька років, і десь в 23 роки я сам не замітив як став пити кожен день майже, я навіть в запої уходив на тиждень-півтора. От саме тоді уже можна було назвати мене алкоголіком. Я постійно пив, а коли я пив, я не тримав себе в руках. У бійки я потрапляв регулярно, тому вигляд у мене був м’яко кажучи не дуже… Я чомусь коли випивав, то вважав себе непереможним, сам до всіх ліз і провокував бійки, але закінчувалось все тим, що мене добряче відметелили, я навіть не завжди сам встати міг. Це жахливо насправді, це дуже погано і я ніколи не забуду той період життя. Я буду пам’ятати його завжди і більше ніколи не повернусь до того життя.

У 25 років мені вперше зробили виведення з запою вдома. Тоді у Ріпках (не знаю як зараз) не було ніяких приватних установ чи якесь державне лікування алкоголізму, все робилось самостійно або треба було їхати у місто. Коротше виведення з запою вдома майже не мало сенсу. Його робила мені знайома медсестра, яка одразу попередила, що вона не нарколог, тому тут 50 на 50 все)) Попереджаю, це робити дуже небезпечно! Але мені тоді було так погано, що я просто вмовляв всіх щоб мені якось допомогли. І мама подзвонила цій медсестрі… Коротше кажучи мені то полегшало, але я якось по іншому уявляв відчуття. Пити я не перестав і близько після цього, це вже зрозуміло. Буквально день через 2 чи 3 дні я уже пив пиво і мені було класно))

В 26 років я переїхав у Чернігів працювати охоронцем. Тоді була надія, що я візьму себе у руки, кину пити, почну працювати. Але. Але… Цього не сталося нажаль. Я навіть намагався шукати в інтернеті лікування алкоголізму в домашніх умовах, тому що не хотів віддавати гроші за те, що я і сам можу зробити… Я тоді так розмірковував просто. Ну і ще було присутнє трошки сорому… Я спочатку боявся, що дізнаються на роботі про мою залежність і лікування. Але потім я учудив – черговий запій, не вийшов на роботу один раз, два рази, прийшов п’яний і звільнення. Так я десь років 5 перебивався одноразовими підробітками и пиячив… До речі у мене був друг дитинства, який знав про мою залежність, але чим більше часу проходило, тим менше ми з ним підтримували зв’язок. Але саме він запропонував мені роботу у Рівному. Він до останнього мені вірив і вирішив допомогти, підкинув роботу фасувальником. А так як мені потрібні були хоч якісь гроші, я без сумнівів погодився. Тим паче що тут мене нічого не тримало…

В черговий раз я вирішив взяти себе в руки і налагодити життя. Але це не так просто як здається. Перед тим як потрапити на лікування алкоголізму в наркологічний центр Рівного, який називається «Матері проти залежностей», я ще багато чого начудив… Коротше, я поїхав у Рівне. Звісно я зустрівся зі своїм другом і запропонував йому випити, відмітити. Але він відмовився, мовляв на роботу завтра рано, та і взагалі він не п’є, типу кинув. Це вже я потім узнав, що він теж добряче пиячив, але не великий період часу, десь рік чи два максимум, потім пройшов лікування алкоголізму в Рівному уже, він теж з Ріпок якщо шо, и типу зараз не п’є. Але я тоді цього не знав і все його вмовляв зі мною випити. При цьому я вже сам тоді випив пару чарок і замовляв третю чи четверту, коротше мені взагалі було норм самому накидатися. Я тоді дуууже сильно напився. Але через день я таки вийшов на співбесіду, хоча до сих пір не розумію яким взагалі чудом я прокинувся у той день. З сильного бодуна я таки приповз на співбесіду, мені тоді пощастило, особливо уваги не звертали на мене і не спілкувалися, тому на роботу прийняли майже за пів години. Я так зрадів, що пішов одразу ж, а це було десь 11 ранку, я пішов відмічати. Я відмічав своє, як мені здавалося, нове життя, я навіть дав собі слово – сьогодні не більше 250 грамів горілки і не більше 2-х літрів пива. Тим паче, що це були майже останні кошти. Та й норм, все одно збирався позичати у друга))

Так, мені давно вже треба було в реабілітаційний центр для наркозалежних але у Рівному я не знав куди мені податись. Дуже скоро від мене і мій останній друг відвернеться, тому що алкоголь все зруйнує на моєму шляху… На роботу мені треба було виходити через день після співбесіди, і я у той день і на наступний добряче запив. Сам, один. Вийшов у перший робочий день п’яним, відверто кажучи я ледь на ногах стояв. Я не знав як я дійшов до роботи взагалі. Це був мій перший і останній робочий день там. У той день я напав на свого колегу і побив його, поки мене не відтащили і не викликали охорону. Звичайно мене вишвирнули, а моєму другові, який мене привів туди, який рекомендував мене, він довірився мені, йому звісно догану виписали… Мені було соромно за себе, але я не міг уже нічого зробити. Алкоголь керував мною і руйнував все до останнього. Я навіть сам почав читати форуми як вилікувати алкоголізм і як викликати відразу до алкоголю назавжди! Мені так соромно було, я був у такому розпачі… І це горе я вирішив «запити». Пішов у генделик що на моєму районі, там як завжди напився, там побився, того разу мене навіть пограбували, хоча і взяти з мене нічого – грошей день гривень 50-70 і старий телефон на кнопках, все.

Пішов додому. А жив я у невеликій квартирі, дуже дешевій, без ремонту, без нічого. Перед тим я їхати у Рівне, я заздалегідь взяв у матері грошей, точніше вона сама, мені зняла найдешевшу квартиру, все задля того, щоб я пішов робити і заробляти. У мене там був старенький комп’ютер, який мені друг віддав, і холодильник. Все, більш нічого, ні пралки, ні праски, тільки ліжко полурозбите без матраца і шафа з одними дверцятами. Планував потрохи купувати собі необхідне, але роботи ж мене так і не має. Матері телефонувати боявся, навіть перший час трубки він неї не брав…

Несподівано для мене до мене прийшов мій друг, звичайно він був розлючений і не хотів зі мною помиритися, мабуть він в мені впізнав самого себе і вирішив дату пораду. Казав, що мені треба професійне лікування алкоголізму, що у Рівному є реабілітаційний центр для наркозалежних, в якому йому дуже допомогли. Це мережа реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей». Він тоді мені на листі бумаги написав два номери телефонів – (097) 000-46-71 і (099) 000-46-71, сказав подзвонити. До речі у Рівному ціна лікування алкоголізму дуже різна, і переважно дуже дорога. Але порівняно з іншими, у мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей» ціни більш менш не дорогі. Це я кажу вам, той, у якого не було грошей навіть за інтернет вдома заплатити. Коротше кажучи я той листок відкинув подалі, наостанок ще обматюкав свого друга, мовляв, що ти мені суєш, ти мене здихатися хочеш и т.п. Наостанок він мене мало не вмовляв, щоб я хоча б почитав відгуки про кодування від алкоголізму у тому центрі, щоб я почитав історії людей, які схожі на мої, щоб зі сторони подивився на себе хоч так… Але натомість я попросив у нього грошей. Звичайно що він відмовив і тоді я взагалі вигнав його. Я думав що він мене не розуміє, що він хоче мені нашкодити. Все що мене цікавило, це скоріше зняти похмілля 150 грамами горілки… Але він мені так і сказав «Славік, я тобі більше ні копійки не дам, ти маєш пройти лікування».

Моя мати на той момент вже знала, що я не працюю ні на якій роботі, що я знов пиячу, і ми сильно посварилися із за цього. Ніяких грошей вона мені не висилала, продавати мені було нічого і я щоб якось вижити, вдавався навіть кілька разів на крадіжки. У знайомого з сусіднього дому я вкрав телефон, недорогий, але на пляшку і якийсь зачерствілий хліб із міні маркету хватало. Ще раз я вкрав у людини 500 гривень, у незнайомої людини. Я бачив як у чоловіка, вже похилого віку, з кишені випали гроші і я швиденько їх підібрав але не віддав йому. Так, це сама натуральна крадіжка, я забрав ЙОГО гроші. Можливо останні з пенсії…

Щодо лікування мого алкоголізму у Рівному в наркологічному центрі «Матері проти залежностей», то я потрапив туди самостійно, коли мені було дуже погано, я просто помирав від похмілля. І це не жарти, від похмілля дійсно можна померти, або зловити «білочку», що теж дуже небезпечно. Так от коли мені стало дуже погано, я відчував, що помираю, я почав думати, шукати хоча б якийсь вихід. Згадав слова друга, щоб я зателефонував за номерами, які він залишив, що мені там допоможуть. Я почав їх шукати, повністю розніс усю квартиру. До речі, грошей же в мене не було, але я не думав тоді про них, мені головне було вижити… Я зателефонував за першим номером, викликав виведення із запою на дому в Рівне, потім додзвонився до друга, благав його приїхати, розказав, що я викликав лікаря, що мені потрібна допомога. Він тоді не дуже мені повірив, але все ж таки приїхав.

Після того, як мені зробили крапельниці, я у прямому сенсі повернувся до тями, повернувся до життя. Після цього я пообіцяв собі, поклявся другові, мамі, що я позбавлюся залежності, але мені треба допомога. Лікар із реабілітаційного центру для наркозалежних («Матері проти залежностей») https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ порадив мені пройти комплексе лікування алкоголізму у них в стаціонарі. Ми поспілкувалися щодо цього, мені роз’яснили як все проходить, за якими методиками і програмами. Виявляється, це дуже складний процес, який потребує виключно індивідуального підходу. Вони розробляють для кожного пацієнта схему лікування, вони доглядають цілодобово, і що дуже важливо – ти не знаходишся один. Ти спілкуєшся з такими ж як ти, ти спілкуєшся вже з тими, хто вилікувався.

Я погодився на лікування у наркологічному центрі Рівного. Позичив грошей у мами, у друга. Так, вони мене дуже підтримували, і окрім лікарів з центру мені також дуже допомогла їх підтримка. У центрі «Матері проти залежностей» я пройшов повну реабілітацію.

За півроку усього процесу лікування я повністю змінив своє ставлення до життя, до себе, до оточуючих.

Зараз мені 37. Я вважаю, що вся ця жахлива історія позаду, але звичайно ж я буду її пам’ятати. Та найголовніше я більше не п’ю. І я не п’ю не тому що я навчився тримати себе в руках, а тому що мені не хочеться. Мене не тягне, я не бачу у цьому сенсу. Я працюю, поки що я працюю касиром у магазині, але я чесно заробляю і краще я ці гроші витрачу на стоматолога, полікую собі зуби, а ніж буду вбивати себе. На моєму прикладі я сподіваюсь хоча б одна людина подумає перш ніж купляти чергову пляшку горілки. Краще зверніться по допомогу, кажу вам я, той, хто взагалі і чути не хотів ні про яке лікування. Але мені воно потрібно було. І я жодного разу не пошкодував про те, що пройшов лікування алкоголізму в Рівному і саме в мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей». Якщо у вас чи у когось з ваших близьких є проблеми, зверніться по допомогу. Почитайте сайт клініки, в якій я лікувався – https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ І ніколи не ігноруйте проблему, сама вона нікуди не дінеться! Сподіваюсь мій відгук був корисним, не судіть якщо що, писав вперше)) Бажаю всім щастя н