Я досі не можу зрозуміти, як же так вийшло, що я потрапив у залежність від алкоголю... Ось як це так вийшло!? Як же таке могло статися зі мною після всього, що я в дитинстві натерпівся через п'яні витівки батька?? А він пив взагалі кожного дня, скільки я його пам'ятаю.. А всі ці його п'яні знущання наді мною та мамою... Говорити з ним було марно, він завжди дуже зневажливо ставився до будь-якого лікування алкоголізму. Правда один раз було. Все через те, що наробив собі проблем із законом, тоді погодився пройти кодування від алкоголізму в Рівному, йому тоді зробили підшивку від алкоголю. Але це дало нам спокійних всього лише кілька днів, буквально 2-3, а потім він знову зірвався і ще з більшою шаленством впав у пияцтво та божевілля. Уявіть собі, як було боляче, адже за зроблену йому підшивку від алкоголю ціна була досить високою для тих часів... Ні, це нічого не дало взагалі. Він тільки зміцнився у своїй вірі, що все це викачка грошей з наївних, таких як ми, і постійно напідпитку про це зі сміхом розповідав будь-кому , хто був поряд. Мовляв, ось я пив, п'ю і буду пити, бо всі ці клініки – це брехня і викачування коштів, тому що у нас в Рівному ціна на кодування від алкоголізму досить висока була, порівняно з іншими містами. А ще він завжди казав: «Хто краще лікує алкоголізм? Звісно 100 грам горілки!». І випивав. То був його коронний тост... Тост, який я найбільше ненавидів. І ось все це сильно позначилося на мені, я був впевнений, що ніколи не доторкнуся до горілки або іншого алкоголю, тому що я щосили ненавидів ці кляті напої, які вбивають людську сутність. Я взагалі не міг себе уявити таким же п'яним, із замутненим поглядом і ледь стоячим на ногах... Але справжнім важким алкоголіком мій батько став лише в останні 5 років свого життя. Він тоді вже не міг уявити свій день хоча б без 50 грамів чогось міцного або пари літрів пива. Кожного дня було одне й те саме, він міг пити зранку, в обід, за вечерею. Власне, від тяжкого алкоголізму він дуже швидко і помер, і підшивка від алкоголю йому так і не допомогла…
https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/
(097) 000-46-71
м. Рівне, вул. Горохович А., б. 19
Я, звичайно розумію, що мої проблеми з алкоголем викликані не в останню чергу з генетичною схильністю. Але все одно моя залежність сформувалася завдяки моїм старанням. Я зневажав горілку, вино, всі ці слабоалкоголки і все інше, всіх з ними пов'язаними, будь які алкогольні напої. Але, я все одно став алкозалежним. Як це зі мною сталося? Здається мені, що я просто звик до цього. Для мене було нормально, що будь-який більш менш святковий стіл накривається обов'язково з пляшкою чогось міцного, її ставлять прямо посередині, дорослі вимовляють тости, сміються і цокаються чарками. А ми, діти, під столом солодкою водою теж цокалися, наслідуючи їх і нам здавалося це також весело. Але це спочатку ти цокаєшся компотом або колою, а потім...
Я дещо хочу сказати, так би мовити свою думку і теорію. Мені здається, це дуже важлива річ для тих, хто хоче пройти або тільки думає шукати адекватне лікування алкоголізму: як мені здається, алкогольна залежність формується не після першої випитої чарки, а після першої побаченої чарки, яку п'є мати чи батько. І не важливо, відбувається це в хорошій компанії, за столом, повним смачної їжі або ж просто десь на лавочці у дворі. Все одно побачене позначиться на дитині. Коли я вперше спробував вино, ще навчаючись у школі, то одразу ж напився. Напився від одного стаканчика вина. Але сильніше я напився, коли вступав до університету... При вступі я звісно ж провалився… Потім блював десь у парку, лежав у кущах... А потім зміг вступити на заочку і теж відзначив цю подію із друзями, але тоді все пройшло без пригод. Можна сказати, я врахував попередній досвід. Потім коли відзначав щось, то намагався не пити більше 2-3 чарок горілки. Дуже полюбив пивні напої, в яких непогано розбирався. Пив уже лише на свята. Та і я вважав себе дорослим, чого б це мені себе в чомусь обмежувати? Тим паче, я вважав, що я ніколи не стану як батько, не буду постійно пити, не буду ніколи шукати, де в Рівному лікують від алкоголізму або роблять підшивку від алкоголю. Але… Зараз я пишу відгуки про кодування від алкоголізму на власному досвіді. Це життя, воно непередбачуване…
Але повернемось назад. Отже, що було потім. Потім я одружився з прекрасною дівчиною. І в неї були чудові батьки. Тесть мене багато чого навчив, наприклад я ніколи не йшов від нього без чарки «на коня». Моя мати якось теж потурала моєму пияцтву. Коли збиралися за столом, вона попередньо мені казала: «Краще ти більше випий вдома, за столом, ти тепер дорослий, сильний та й не п'янієш особливо, але все одно краще вдома, ніж десь на вулиці». Тобто розумієте, моя рідна мати, сама того не розуміючи, спаювала мене... Це я зараз, коли за плечима успішне (нарешті!) кодування від алкоголізму розумію, що мама просто була так само, як і мій батько, а потім як і я – хвора. Тільки у неї не був жіночий алкоголізм і лікування їй потрібно було від іншого – від співзалежності. Так, це теж хвороба, це тяжка хвороба, і нажаль це далеко не рідкість…
Коли я вперше влаштувався на роботу, я пам’ятаю, що дуже сильно там напився. Пам'ятаю, були важкі місяці, багато проблем, часто доводилося переробляти. Тому шеф зрештою дав нам трохи розслабитися і виставився горілкою та шампанським. Гримуча суміш!!! Потім я прокинувся біля кафе у Клевані, це за 25 км від Рівного. І я зовсім не міг збагнути і пригадати, як це все так вийшло, як я тут опинився, чому я сплю на вулиці... І так у такому темпі я продовжував далі жити. Поступово спиртне стало невід'ємною частиною мого життя: якщо не вранці, то вдень, якщо не вдень, то ввечері, але я обов'язково вип'ю, тому що без цього день просто не мав сенсу.
Якось мене вигнали з чергової роботи не тому, що я прийшов п'яним або не прийшов зовсім, а за зрадницьку червону морду... Я дійсно прийшов з нормального такого бодуна, але того ранку я не пив. Це не завадило власникові вигнати мене. Того вечора я мав чудову причину забухати – втратив роботу ж, чим не привід?! І коли пізно вночі я шатався своїми районами, то послизнувся і впав у якийсь бруд чи калюжу, і просто дивився в небо і думав як же безглузде моє життя, в голові було порожньо, а мені було абсолютно байдуже на все, що відбувалося довкола. Так я й заснув на брудній землі посеред дороги. Якось у схожій ситуації мене застала донька, вона одразу ж розплакалася, подумала, що я помер. А я намагався її заспокоїти, падав п'яним, танцював перед нею, а вона не могла прийти до тями... Я уявляю який це жах, мені досі соромно перед нею і буде соромно до кінця моїх днів. Взагалі було багато всякого неприємного, але більшу частину цього я зі зрозумілих причин не пам'ятаю. Пам'ятаю, як спав на зупинках, у лісі, блукав вулицями, покинутими хатами. Міг всю ніч ходити містом, сам не уявляючи куди йти і що робити, головне, щоб було що випити. Пару разів мене грабували, один раз навіть із застосуванням клофеліну, через що я прокинувся в лікарні. Не розумію, що з мене взяти хотіли, але то були хтось на кшталт мене, залежні, хворі люди.
Потім у мене був невеликий період тверезості ну або майже тверезості. Я знову втратив роботу, грошей не було, над головою повисли проблеми з квартирою і у сім'ї. І через це я зав'язав майже півроку. Знайшов одне кодування від алкоголізму в Рівному на вул Студентській, прийшов туди, лікарі сказали, що зроблять особливий укол від алкоголізму за ціну просто смішну якусь, але після цього мені краще навіть не пробувати пити і навіть не думати проце, бо може знадобитися швидка. Але ж мені цікаво і через 3 дні я вирішив проекспериментувати. І що? Не було жодних негативних відчуттів. І того ж дня я напився, а коли наступного ранку прокинувся, то зрозумів, що проблеми всі мої на місці: я знову п'ю, гроші які витрачені на кодування від алкоголізму викинуті даремно, мої борги теж нікуди не ділися і т.д. і т.п. З цієї миті я не пив майже рік, точніше не напивався, але міг пропустити чарку-другу, без фанатизму.
Але я став озлоблений, навіть по-своєму агресивний, відчував свою нікчемність, а майбутнє здавалося безвихідним і безглуздим. За цей час я знайшов роботу, скоріше взяв участь в одному бізнес-проекті, і трохи мій фінансовий стан стабілізувався. Тепер мені не потрібно було економити на зубній пасті, сірниках і взагалі якось обмежувати себе. І ось я напився знову, як у минулі часи. А яка мені була потрібна була для цього причина? Та взагалі ніякої! Алкогольні традиції, проблеми/перемоги на роботі, зміна президента, якась «важлива» гра якоїсь команди з футболу чи баскетболу, погана чи хороша погода, сварка, чудовий настрій чи навпаки поганий і т.п. Привід знайти випити для алкоголіка взагалі легше легкого! Але зазвичай просто хотілося знову відчути себе безтурботним і п'яним.
І це стало мене обтяжувати. Я постійно згадував свого батька. Я впав у сильну депресію. Відновилися проблеми на роботі, що вплинуло на заробітки. І тоді я вирішив знову ризикнути і пошукати кодування від алкоголізму в Рівному. А так як батькові і мені в Рівному не допомогли, то я вирішив пошукати і в іншому місті, може там щось є нормальне. Через інтернет шукав клініки у Києві, Львові, а за підсумком прочитав про кодування від алкоголізму в Рівному дуже цікаві відгуки. Так я дізнався про мережу реабілітаційних центрів https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ «Матері проти залежностей», одна з клінік якої є саме у Рівному. Записався, прийшов, розказав свою проблему. Лікар мене уважно вислуховував, і нарешті я сказав, що хочу зробити кодування від алкоголізму, які наслідки цього можуть бути, взагалі, що у моєму випадку було б найефективнішим, але не за всі гроші світу… І до речі, ціна кодування від алкоголізму у цій клініці цілком доступна, порівняно з іншими містами. Мені було проведено комплексну підшивку від алкоголю. Потім я розмовляв із психологом – Оленою Вікторівною. Вона мені надала певні настанови і я пішов.
Перші днів 5-7 пройшли взагалі відмінно, але потім почалися панічні атаки, почуття безвихідності і безглуздості майбутнього існування. Але Олена Вікторівна мене попередила про такі наслідки, адже я мав пристойний стаж алкоголізму і свої особливі прив'язки до нього. Зірватися я не міг, бо був упевнений у проведеному кодуванні. Але я зміг взяти себе у руки. Адже у мене купа справ, у мене сім’я, яку я дуже люблю. Зрештою я пообіцяв дружині, що пройду ще реабілітацію від алкоголізму, що я і зробив. Тому що до мене прийшло розуміння, що треба міняти життя. Реабілітацію я проходив у тій же клініці «Матері проти залежностей». Мені дуже сподобалося ставлення лікарів, їх відношення до тебе… Зі мною працювали індивідуально, а також я ходив на групи, спілкувався із такими ж залежними, як і я. І знаєте, мені це подобалось! Я навіть сумую трохи, тому що все третій рік не ходжу туди. Зараз у мене багато справ своїх, сімейних, із бізнесом, але мене це зовсім не обтяжує! Навпаки. Я гордий за себе, якщо можна так сказати.
Я розповів все це не тільки для того, щоб душу відвести чи якось похизуватися. Хизуватися тут нічим, адже я сам себе загнав у ту прірву. Насамперед, я розумію, що я такий не єдиний у світі. Алкоголізмом страждають багато людей по всьому світу… Але якщо я хоча б одній людині зможу допомогти цим відгуком про моє кодування від алкоголізму і реабілітацію, то я точно прожив життя не марно. Я з радістю поділюсь із вами контактами мережі реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей»: https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ (097) 000-46-71; (099) 000-46-71. Тут допомагають людям, тут вертають їх до нормального життя, дають ще один шанс на здорове існування, на розкриття себе, на початок нової своєї історії. Не треба закривати очі на пияцтво вашого чоловіка або батька чи матері, не можна думати і чекати, що «А може воно якось само пройде згодом». Згодом буде тільки гірше, чим більше закривати очі на проблеми, тим більше будуть нарастати проблеми, величезні проблеми з усіх сторін. Тому будь ласка, якщо ви у цю мить шукаєте де в Рівному лікують від алкоголізму – я вам відповім: мережа реабілітаційних центрів «Матері проти залежностей». Це ваш шанс! Не зволікайте!