Привіт, радий що зайшли. Давно хотів написати відгук про кодування від алкоголізму в клініці Матері проти залежностей, але все не було часу. Мабуть, зараз настав той час) Я впевнений, що це буде корисно тим, хто шукає де в Рівному лікують від алкоголізму (або просто шукає де є хороша лікарня від алкоголізму). Минув рівно рік, як я пройшов через кодування від алкоголізму. Зараз, коли пройшов вже деякий час, я можу зробити деякі висновки і хочу поділитися цим із вами) Зразу скажу, що все, про що я буду писати сьогодні – це все не видумана історія, це все зі мною було насправді. А мої висновки цілком суб'єктивні і побудовані на моєму особистому досвіді. Але давайте спершу познайомимося) Мене звуть Віталік, мені 36 років. І я алкоголік.

https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/

Тел: (097) 000-46-71

м. Рівне, вул. Горохович А., б. 19

Розкажу трохи про себе та мій алкоголізм. У дитинстві я був звичайним хлопчиськом із міста Рівне, тут народився, тут і навчався, тут і працюю. Були в мене й цілком прості для мого покоління захоплення, мрії, бажання. У школі був майже відмінником. У мене абсолютно звичайна сім'я, ми не заможні, але ніколи не голодували і в рваному одязі я ніколи не ходив. Батьки мене дуже любили, я б навіть сказав, занадто було тої любові)

Років до дев’ятнадцяти про шкідливі звички я міг тільки чути, або бачити навколо, але самому щось таке спробувати – взагалі бажання не було. У мене в сім’ї ніхто не пив і не палив, а про наркотики і зовсім не має чого казати. Отже, у мене була купа справ, які мені були важливіші і цікавіші за якісь тусовки у дворі або в когось дома. А змінилося все дуже раптово. Спочатку я почав курити цигарки, потім до них додалося пиво. Мені здавалося, що це весело і в цьому щось є. Я навіть не задумувався, що я колись буду проходити в своєму місті Рівне кодування від алкоголізму.

Так, потім до пива звісно додалася горілка. І саме вона багато чого змінила в моєму житті. Звичайно, в гіршу сторону. Коли я випивав грам 100 горілки, то майже миттєво починав почуватися королем життя і мені все дозволено. Взагалі тоді мій улюблений спосіб пиття був таким: я випивав грам 100 горілки, ну може трохи менше, запивав все це пивом і все, мені було супер! Я таким ходив і до дівчат, на тусовки, до друзів додому, та куди хочеш) Я ставав сміливішим і впевненішим у собі. І мені це подобалось, я ставав більш впевненим у собі. Тим більше мені не треба було сидіти і пити пиво літрами, а просто випити чарочку і десь півпляшки пива. Все, я готовий: я веселий на весь вечір. Мені і більше пити не треба було. І особливо не тягнуло спочатку. Спочатку міг пару разів в дві неділі або взагалі раз на місяць дозволити собі випити в хорошій компанії. Так тривало років 5, ну може трохи менше, і мені здавалося це нормальним. І тоді я все ще не міг подумати, що я буду проходити кодування від алкоголізму в Рівному…

Отже, потім я зрозумів, що пити можна не лише щоп'ятниці та щосуботи. Чого це я себе буду обмежувати одними вихідними, щоб добряче поквасити, коли це можна робити в будь-який зручний день?) І тоді я почав пити частіше. Для цього не потрібно було багато зусиль прикладати, просто збігав у магазин, купив собі що треба, та й пий собі, як то кажуть, на здоров'я. З цього моменту, я вважаю, почався мій алкоголізм, але на той момент я цього не розумів. Мені було весело. Тим більше, що зі мною буде, якщо, наприклад, я перед сном вип'ю грам 100-150 горілки? Та нічого. Я так частенько робив. Посидів перед компом, посмоктав коктейль якийсь, а потім спатоньки. І сон міцніший, і ти спокійніший. Одні плюси бачиш, коротше. А сам у цей час потихеньку спиваєшся, навіть не підозрюючи про те, що вже, на цій уже стадії, потрібне кодування від алкоголізму або якась підшивка від алкоголю. Спочатку п'єш один раз на тиждень десь у п'ятницю чи суботу, потім двічі за вихідні напиваєшся, а потім уже через день бухаєш. І якщо нещодавно ти пив 100-150 грамів за звичайний буденний вечір, то потім вливаєш у себе цілу пляшку. І наступний крок – пияцтво щодня. Сам не знаючи того, постійно підтримуєш перебування спиртного в крові, і лише час від часу робиш собі кілька днів перепочинку, а потім – знову за своє. Це дуже швидко вже увійшло в звичку, ти вже не можеш розслаблятися чи проводити вільний час без алкоголю. І може здатися, що все це виглядає дуже погано, але зсередини здається, що все в повному порядку. І навіть навпаки – краще ніж могло бути. Тим паче, мені здавалося, що всі так роблять. Ну, майже всі. Є такі люди, які повністю за здоровий спосіб життя, наприклад як мої батьки. Особисто мені такий спосіб життя зовсім не заважав ходити на роботу і зустрічатися з друзями, з якими я теж випивав і веселився. Навколишній світ здавався цікавішим і яскравішим, а розмови глибшими та розумнішими. Була лише одна невелика проблемка – мої рідні, які почали підозрювати, що зі мною щось не так. Тобто, що я п’ю. А я, ясна річ, не поділяв їхні погляди і відповідав, що все під контролем. Мені тоді, пам’ятаю, вперше батьки запропонували пройти кодування від алкоголізму (форум якийсь там почитали, чи щось таке). Але я справді був упевнений, що проблеми немає і бути не може, адже я п'ю виключно для насолоди і в мене немає ніякої залежності, а якщо треба, то я можу хоч завтра раз і назавжди кинути) Яким же я був наївним дурником...

В такому ритмі я жив днями і роками. Пив спочатку вечорами після роботи, потім у звичку ввійшли і ранкові випивання перед роботою. А потім почав пиячити і замість роботи. Все це було поступово, тому й непомітно, адже я в цей час просто летів у прірву. Буквально через кілька років я став своїм хлопцем у більшості місцевих генделиків. Мене більше нічого не цікавило. Якщо раніше я міг раз на тиждень сходити з колишніми друзями пограти у баскет чи покататися не вєліку, то тепер мене нічого не цікавило, окрім випивки. Всі дівчата жахалися від мене, а мені було плювати. Якщо хтось мені розповідає, як він літав кудись відпочити за кордон, або навіть по Україні, чи купив собі новий комп’ютер, телефон, та навіть ремонт зробив, то я витрачені ними гроші перераховував у себе в голові і рахував скільки пляшок горілки можна було купити… Це відбувалося якось раптово і неконтрольовано просто я завжди думав про спиртне. Всі мої спогади були пов’язані з п’янками, всі «цікаві» історії, та й взагалі для мене це був сенс життя – спиртне. Я й не помітив, як випивка зайняла основне місце у моєму житті. Короткочасно припиняв пити лише коли гроші закінчувалися. І то ці перерви були не довгими, я все одно працював, тож на пляшку в мене знаходилось.

І ось десь півтора роки тому, коли я другу добу помирав від похмілля, мені почали закрадати думки, що треба щось змінювати. Адже з таким життям не було видно ні перспективи, ні взагалі майбутнього. Я взагалі перестав розуміти, куди я рухаюся і чого хочу досягти. І тоді мені стало по-справжньому страшно. Так, мені було жахливо через сильний абстинентний синдром, але тієї ночі я відчув страх іншого роду. Коли ти бодуниш, то страхи абсолютно незрозумілі, а тієї ночі в мене був цілком усвідомлений страх. У цей момент я чітко зрозумів, що я самостійно не зможу зав'язати. Тобто я зміг хоча б визнати, що маю проблему. Хоч я і пив, як божевільний тоді, але я все одно звик завжди доводити справу до кінця і радикально підходити до їх вирішення. Наступного ж ранку, коли я прокинувся і підійшов до дзеркала, то побачив там старого і страшного алкаша… Тоді я вирішив звернутися по допомогу, і став моніторити ціни в Рівному на кодування від алкоголізму. Я читав усе: форуми, відгуки, наслідки кодування від алкоголізму. Ітаким чином аналізував клініки Рівного. Тоді я і знайшов мережу реабілітаційних центрів Матері проти залежностей. Особливо мене зацікавив один чоловік, у якого приблизно така сама історія. Так от він приїздив на лікування алкоголізму із Луцька, у відгуку, який я читав, він все детально розписав, що мене дуже зацікавило. Пам'ятаю з його історії, що він теж у школі цілком добре вчився і з батьками загалом лагодив, не був хуліганом чи якимось малолітнім злочинцем, а потім у підлітковому віці потроху став випивати за спільним столом, а у 25 років став алкоголіком.

Отже, саме через нього я дізнався про клініку Матері проти залежностей. Він мені скинув сайт, до речі ось він – https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ і тоді, коли надвечір мені трохи полегшало, я набрав один з номерів, які там вказані. Я поспілкувався з лікарем ну і все з'ясував, що мене хвилювало. Все було вирішено – кодування від алкоголізму. Тепер на порядку денному стояло інше питання – гроші) Адже на той момент я вже втратив роботу і мав чимало боргів. У пошуку грошей я звернувся до батьків. Я навіть не очікував, що вони мені повірять але… Але вони повірили і виділили мені кошти. Я був просто щасливий!

Далі я ще більш уважно почитав про цю клініку. Про роботу, ціни і відгуки на підшивку від алкоголю і взгалі про їхні послуги. Отже, день кодування був призначений. Коли я розмовляв з лікарем по телефону, він мені порадив пройти комплексне лікування, сказав, що з моїм стажем алкоголізму лише кодування малоефективне. Але я подумав, що для першого разу цього буде більш ніж достатньо.

У призначений день і час я прибув на Антоніни Горохович 19. Всередині клініки було дуже чисто і затишно. Я б його порівняв із гарним західним готелем, які можна побачити в американських фільмах. Персонал був дуже чуйний і ввічливий, на мене не дивилися прізрінно, як звикли дивитись на алкашів. Першочергово мені було проведено детоксикацію, під час якої я спілкувався з лікарем. Відразу скажу, що ніяких страшилок не було, проста розмова, основна частина якої займали міркування на тему того, що без спиртного можна добре жити і гармонійно співіснувати з оточуючими. Коротше кажучи, не лякав і не тиснув на мене. Єдине, що запитав, чи сам я прийшов, чи все-таки родичі натиснули. Я розповів усе, як є, що більше не можу так жити, що я спився. Коли я розказав, що прийшов сам і це було цілком МОЄ рішення, лікар усміхнувся і дуже щиро запевнив мене, що я зможу це побороти. І від цього стало ТАК тепло на душі, що захотілося, щоб все це алкогольне пекло назавжди залишилося в минулому) Під час крапельниці кілька разів змінювався мій стан, мені було то холодно то жарко. Неприємно, звичайно, але не так неприємно, як буває вранці після кількох днів чи тижнів пияцтва. Коли крапельниця була зроблена, то було проведено саме кодування від алкоголізму, я розписався скрізь, де потрібно і був вільний.

Перші кілька днів мені було якось не по собі. Я не можу описати той стан… Ні, мені не було погано, мене не тягнуло випити ні в якому разі. Я просто не розумів, що мені робити далі. Раніше весь свій вільний (і не вільний) час я присвячував пияцтву. Це був сенс життя. А що тепер? Я відчув себе в глухому куті. Мабуть це через те, що поряд не було нікого, адже від мене усі відвернулися через мою залежність. Але, на щастя, морок не вічний, а одного прекрасного ранку з'являється сонечко, яке гріє тебе і підбадьорює жити. Через кілька днів став потихеньку приходити до тями. Ще через кілька днів став розробляти план. Я вирішив діяти. Поступово налагодив стосунки з тими друзями та знайомими, з якими вони були розірвані через моє безпробудне пияцтво. Я почав згадувати, чим я раніше любив займатися, які у мене були захоплення і вирішив знайти собі ще якесь хоббі. Про це я вичитав в інтернеті, коли читав на різних форумах про кодування від алкоголізму. Можливо, це прозвучить трохи пихато, але я став занурюватися в нове життя. І в цьому житті точно не було місця алкоголю. Я цим дуже пишався! Я влаштувався на нову роботу і мої справи стали налагоджуватися. Не швидко і дуже акуратно. Це був крок вперед. Я став краще одягатися, краще виглядати, моє обличчя перестало бути опухлим. Повинен сказати, що оточуючі теж змінили про мене думку, що позначилося і на їхньому відношенні до мене. І як і належить у казках з добрим кінцем, у мене з'явилася дівчина)

Пройшов рік. Рівно рік моєї тверезості. Рік, як я із задоволенням дивлюсь на своє відображення у дзеркалі. Рік, як я займаюсь улюбленою справою – кулінарією. Я щасливий у стосунках з найгарнішою дівчиною) Став задумуватися пройти повноцінне лікування алкоголізму в Рівному, https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ в тій самій клініці Матері проти залежностей. Адже саме завдяки цим людям я зараз по справжньому живу. І хочу жити далі! Ну а вам бажаю сил і тверезості, дякую всім за увагу)