Щорічно в Україні зникають десятки тисяч дітей. Нажаль, це може трапитися в будь-якій сім’ї. Найголовніше в такій ситуації – це не втрачати часу, адже кожнавтрачена хвилина може коштувати здоров’я та життя вашої дитини. Що робити, якщо Ваше кровинка згубилася, не прийшла додому чи втекла? Сьогодні сайт 0362.uaрозповість Вам, що потрібно робити для швидкого пошуку Вашої дитини.
ТЕЛЕФОНУЙТЕ ДО ПОЛІЦІЇ
І зробіть це якомога швидше. Зазвичай батьки зниклого починають шукати телефони моргів та лікарень і обдзвонюють їх. Робити цього не потрібно, щоб не гаяти часу. Замість цього наберіть 102 і повідомте про зникнення дитини до поліції. Працівники поліції самі зв’яжуться з моргами і лікарнями. У них є номера цих закладів і всі повноваження, щоб отримати інформацію про людей які до них надійшли.
В розмові Вам потрібно повідомити наступне:
·Ім’я дитини та його вік;
·Проживання та місце навчання;
·Час зникнення. Якщо точний час Вам не відомий, можна сказати приблизно, наприклад, в другій половині дня коли повертався зі школи.
Після Вашого дзвінка черговий зорієнтує наряд патрульної поліції в тому районі де зникла дитина. Можливо в цьому районі збільшать число працівників поліції.
ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ ДО ВСІХ ЗНАЙОМИХ
Не соромтеся телефонувати всіх, хто хоча б щось може знати: друзям, сусідам, далеким родичам, тренерам, репетиторам, вчителям. Опинившись в незнайомому районі і злякавшись, дитина може піти в будинок, де Ви колись були в гостях, наприклад в своєї подруги (навіть якщо Вам здається, що це доволі далеко.
Ваша сім’я і друзі – найзацікавленіші учасники пошуку, підключайте всіх. Хтось повинен залишитися вдома на випадок, якщо дитина повернеться додому. Інший може піти за звичним маршрутом дитини. При собі обов’язково повинно бути свіже фото.
ІДІТЬ ДО ВІДДІЛКУ ПОЛІЦІЇ
Місце реєстрації і проживання ролі не грають. Навіть якщо дитина зникла коли Ви гостюєте в іншому місті – потрібно поїхати в найблищий відділок поліції.
Заяву у Вас і по-телефону приймуть і робота почнеться негайно. Але є свідчення які по-телефону надати неможливо, наприклад фотографію зниклої дитини. Тому захватіть з собою у відділок свіже фото дитини. Намагайтеся надати фото не тільки на папері, але й в електронному варіанті. Так його можна буде відправити на телефони тим працівникам, які патрулюють вулицями і вони будуть знати кого шукати.
В поліції Вам потрібно написати заяву. Це обов’язково! Без заяви у працівників полії будуть зав’язані руки. Не всі працівники поліції добросовісні. Інколи в такій ситуації Вам говорять : - « Ми повинні почекати три дні і тоді приймемо у Вас заяву. А поки що ми так дитину пошукаємо, без заяви – можливо вона сама знайдеться ».
Це дурна відмазка! Є інструкція з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, та оперативного інформування в органах, (підрозділах) Національної поліції України. В ній чітко сказано, що повідомлення про зниклих безвісті приймаються і реєструються одразу в момент звернення. Навіть якщо родичі зниклого не додали до неї фото – це не підстава для відмови. Фото можна і пізніше надати.
ЗНАЙДІТЬ ПОМІЧНИКІВ
Зникнення дитини – зазвичай резонансна подія. Правоохоронні органи кидають все і шукають зниклого. Але допомога зайвою не буде.
Найчастіше, охочих достатньо багато хто вважає своїм обов’язком допомогти. Тому намагайтеся швидко розповсюдити інформацію про дитину. Можна зробити це самостійно через соц.мережі або звернутися за допомогою до волонтерів.
Важливо обрати невеликий волонтерський рух, а той який працює у Вашому районі. Від тисячі волонтерів які живуть в Києві чи Одесі допомоги не буде – занадто далеко, а ось 10 волонтерів з Вашого міста зможуть допомогти.
БУТИНА ЗВ’ЯЗКУ З ПОЛІЦІЄЮ
Надавайте правоохоронцям все, що вони просять якомога швидше. Вони можуть попросити свіжі фотографії чи речі дитини – інколи вони потрібні для аналізу ДНК чи для собаки-шукача. Ще поліції може знадобитися комп’ютер, телефон дитини і деталізація дзвінків.
Постійно цікавтеся ходом пошуків. Візьміть телефон слідчого і регулярно йому телефонуйте.
Якщо Ваша дитина зникла – не засмучуйтеся та не панікуйте і пам’ятайте, що Ви не один і що навколо є люди, які не проходять повз чужої біди та завжди готові зробити все, що в їхніх силах, щоб якомога швидше повернути дитину додому.
