Тривога оточує нас. Всі ми хвилюємось і виключень немає. За статистикою приблизно 40 % людей нервують щодня. Тривога впливає на всі аспекти життя, забираючи задоволення і відчуття досягнення. Нервозність- це центральний компонент всіх тривожних розладів і депресії.

Хвилювання та тривога

Хвилювання - це частина тривоги. Важливо розуміти різницю між хвилюванням і тривогою. Хвилювання - це тип мислення, при якому людина постійно чекає, що у майбутньому трапиться щось негативне. Така людина не в змозі зосередитись на поточному моменті і жити у ньому. В результаті виникають проблеми з концентрацій, дратівливість, відчуття, що ти на межі. Швидше за все, ти схильний до хвилювання, якщо раз у раз питаєш себе "що, якщо...", розглянь даєш гірші варіанти розвитку подій, а ситуація, на твій погляд, може тільки погіршитися. Деяке хвилювання нормально, всі люди хвилюються, але, якщо ти дні і ночі на проліт переживаєш, до добра це не доведе.

Хвилювання – це частина тривоги. Крім хвилювання, тривога включає фізичні симптоми: паніку, м’язову напруга, затруднене дихання, болі; людина може стискати зуби, мати проблеми з  травленням їжі. Та також можлива зникаюча поведінка або схильність надто багато часу  витрачати на інші заняття

Хоча і зайве хвилювання може зруйнувати твоє щастя і призвести до проблем, додаткових стрес у ідеї тривоги теж заважає твого життя, призводячи до більш серйозних фізичних  і поведінкових проблем.

Ми боїмось всього: що нам відмовлять, провалу на співбесіді, будем якось не так виглядати, захворіємо, буде війна, залишимось без грошей, збожеволіємо, помремо.

В голові багато різних думок:

«Як же мені контролювати ці думки і тривогу?»

«Якщо не контролюватиму, то зійду з глузду»

«Чому це зі мною?»

«Не можу викинути ці думки з голови»

«Мене хтось зурочив»

«Якщо я не буду все контролювати, то станеться катастрофа»

 

Генералізований тривожний розлад ГТР) або хвороба «а що, якщо»

Ви переживаєте через велику кількість проблем: здоровя, стосунки, діти, безпека, робота. І переживаєте за те, що не можете контролювати цю тривожність. Є переживання  за переживанням (метакогніції).

Ви відчуваєте проблеми зі сном, роздратовані, напружені, маєте головні болі, не можете розслабитися, втомлюєтесь. У вас розлади шлунково-кишкового тракту, пітливість і більшу частину часу відчуваєте тривогу.

У жінок ГТР зустрічається в 2 рази частіше, ніж у чоловіків. Це хронічне захворювання. Вперше затяжна тривога може спостерігатись в юності. Часто симптоми ГТР інтерпретуються лікарями і самими людьми як прояви якогось захворювання, що лікується безрезультатно. Тривожність дуже розповсюджена проблема, тому часто не сприймається як проблема.

Звідки ж береться тривожність?

·       Травми перенесені в дитинстві, особливо фізичні.   

·       Гіпертривожні і гіперопікаючі батьки.

Це батьки, що постійно нервували. Діти поводились так, як батьки. Батьки, які надмірно опікали і оберігали своїх дітей від усього, що вважали небезпечним: « не затримуйся допізна, це небезпечно», «Не забуть вдягнути шапку».

При цьому гіперопіка була, а тепла могло не бути. Вони управляли дитиною, були надмірно нав’язливі, але при цьому не проявляли тепла і привязаності. Дитина дізнавалась лише, що світ небезпечний і вона сама ні на що не здатна, але звикав до того, що немає безпечного місця, куди можна прийти за підтримкою.

*   Обмін ролями з  дорослими

Такі батьки часто заставляють дітей виступати за батьків.

Тобто, батьки діляться проблемами з дитиною і надіються знайти підтримку і опору. Результатом такого виховання є розповсюджена серед невротиків зацикленість на стосунках. Люди з підвищеною тривожністю більше занепокоєні тим, що ніби  то недостатньо турбуються про рідних, мало їм допомагають. Вони нервують, бо не хочуть підвести інших людей, постійно переживають, що на них ображені або ними незадоволені.

*   Батьки, що заперечують емоції

Деякі батьки майбутніх невротиків в проявах емоцій своїх дітей бачать лише намагання досадити чи розбалованість. Діти ростуть з переконанням, що емоції проявляти небезпечно і нікому вони не потрібні.

*   Ненадійний зв'язок (проблеми з привязасністю)

Ті хто страждають неврозом в дитинстві часто мали недостатньо або не мали зовсім відчуття зв’язку з батьками (емоційної близькості). Це означає, що вони не завжди були впевнені, що мама чи тато будуть поряд, звернуть увагу, якщо з дитиною щось станеться, що вони не поїдуть чи помруть.

 

*   Сором

 Батьки могли соромити своїх дітей, щоб управлять ними. Вони постійно повторювали: «Що подумають люди?» або «Я розчарована в тобі». Сором заставляє відчувати, що ваші потреби нікому не важливі і їх можуть засудити.

 

Неспокій є нашим способом пристосуватись до реальності. Тривога заставляє нас діяти відповідально, щоб попередити найгірші страхи, досягати цілі і уникати неприємних відчуттів.

Є наступні переконання, що мають люди з тривожністю:

1.    Неспокій допомагає вирішити проблеми.

Люди вважають, що хвилювання допоможе знайти рішення їх проблем, підготовить їх до найгіршого, якщо це станеться.

2.    Світ небезпечний і ви не здатні з цим справитись

Тривозі надається якогось магічного значення. Невротики чутливі до будь-яких змін в стосунках і все пояснюють негативно. Вони бачать небезпеку навіть там, де її немає. Вони перебувають завжди в битві за виживання. Частіше переживають про те, що ще не сталося.

3.    Переживаєте для відчуття контролю над невизначеністю

Невротики і не невротики по-різному реагують на загрозу. Якщо на загрозу  дивиться людина, що не страждає неврозом, вона відчуває страх, серцебиття посилюється. З повторною дією загрози тривога знижується.

У невротиків все відбувається по-іншому. При повторній дії загрози у невротика рівень тривожності не знижується. Чим більше ми знаходимось поряд з речами, яких ми боїмось, тим більше ми усвідомлюємо, що страх зменшується. Але з невротикам цього може не відбуватися, бо вони контролюють свій страх, а не пере усвідомлюють.

4.    Невротики вважають, що переживаючи роблять щось

конструктивне. Вони себе вважають дуже відповідальними і так їм здається легше справлятися з проблемами і загрозами.

Коли вони не переживають їхня тривога може зростати через страх втрати контролю над ситуацією. В цей момент думають про можливі найгірші сценарії і шукаючи можливі варіанти вирішення.

Намагання вирішити неіснуючу проблему, щоб вона не перетворилася в катастрофу.

5.    Невротики переживають наперед, щоб потім страждати менше, якщо станеться те, чого вони боялися.

6.    Хвилювання зменшує невизначеність.

Невротику краще знати, що результат буде поганим, ніж жити в невизначеності. Ви вважаєте, що можете розглянути всі можливі варіанти і зменшите відчуття невпевненості і невизначеності, але все якраз навпаки. Цими діями ви лише посилюєте відчуття невизначеності і тривога зростає, контроль зменшується.

Це призводить до ряду непотрібних дій у невротика:

*   Пошук завірень і гарантій, що ви правильно поступаєте

*   Постійний пошук інформації для заспокоєння (напр., по тілесним відчуттям)

*   Довго вагаєтесь в прийняті рішень, багато сумнівів

*   Перепитати у всіх, щоб все точно знати

*   Постійно просити порад

*   Прийняти чуже рішення, як вірне (втеча від відповідальності)

*   Якщо не впевнені, відмовитись від рішень, не братись до справи

*   Шукати ідеальне рішення, ще й щоб всім підійшло

*   Відкладати важливі кроки в житті через сумніви або страх найгіршого (наприклад  народження дитини)

*   Чекати ідеального часу

*   Робити поспішні катастрофічні висновки

*   Збирання купи інформації, що посилює тривогу

 

КПТ допоможе тобі подолати тривожні думали і менше турбуватися про результат та повернути можливість жити цікавим, наповненим і ресурсним життям.