Іпохондрія – це страх перед серйозними хворобами в теперішньому або в майбутньому, що базується на неправильному сприйняті своїх фізіологічних симптомів.
Цей страх викликає сильний дистрес у самої людини, а також у тих, хто хоче їй допомогти. Людина вважає, що в неї серйозні проблеми зі здоров’ям, які не підтверджені існуючими діагнозами і що залишаються від необхідного лікування.
Результатом цього є часте відвідування медичних консультацій, проведення багаточисленних обстежень, що не мають жодного результату і знову скерування на нові обстеження і консультації.
Це лише посилює тривогу і укріплює переконання, що якщо б не потрібно, то лікар не скеровував би на нові обстеження.
І запевнення лікарів дає дуже короткочасний ефект і проблема залишається. Ця проблема викликає сильний дистрес, порушує нормальне функціонування і триває більше 6 місяців.
Людина з іпохондрією зациклюється на функціонуванні організму, відчуттях в тілі або незначних їх відхиленнях. Тригером страху може стати перегляд передач про здоров’я, розмови про здоров’я, хвороба когось. Чим більше людина зациклюється на фізіологічних тілесних відчуттях тим більше думає, що з нею щось не так, тривога посилюється і кількість симптомів може збільшуватись.
Люди з іпохондрією сприймають свої фізіологічні реакції, зовнішній вигляд, медичну інформацію, як більш небезпечну, ніж вона є насправді. Тому, що має переконання, що не зможе справитися з самою хворобою і її наслідками.
Переконання про хворобу, симптоми і потенційну загрозу можуть бути з минулого досвіду пацієнта, захворювань рідних чи друзів.
Сенсаційна інформація в ЗМІ про незвичну хворобу або про якісь складні аспекти лікування посилюють тривогу і є джерелом неправильного трактування тілесних відчуттів і для людини служить доказом серйозного захворювання.
При іпохондрії є перебільшення можливих наслідків хвороби. А також часто є магічне мислення: «Якщо я буду думати, що захворію, то точно захворію».
А вибіркова увага зосереджує іпохондрика і запам’ятовує саме ту інформацію, що співпадає з їхніми страхами.
Пацієнти з іпохондрією використовують захисну поведінку, що на їх думку зменшує тривогу і дистрес:
• Одні уникають лікарів і лікарень
• Інші використовують огляд тіла і шукають запевнень
Неоднозначна медична інформація веде до пошуку гарантій з походами до багатьох спеціалістів з різною інтерпретацією симптомів і схемою лікування, різними порадами різних лікарів, що лише посилює страх.
Психотерапія при іпохондрії допомагає пацієнтам виявити, що їх теперішня поведінка: уникнення і пошук завірень хоча і спрямована на зменшення страху хвороби, насправді веде до зацикленності на фізіологічних симптомах, підвищені тривоги і провокуванні виникнення нових і інтенсивних симптомів.
Бажаю жити в злагоді з собою!