Не друкували, а вишивали. У Рівному видали унікальний "Кобзар" - у шкіряній оправі та з вишитими сторінками.
Дві подруги більш як рік працювали над копією першого видання книги 1840 року. А поки творили - досліджували мову поета та відкривали незнані доти цікавинки. Тепер за свою роботу можуть отримати Шевченківську премію. Вишитого "Кобзаря" оцінили знавці творчості митця.
Вишити "Кобзаря" Олена задумала два роки тому.
Рік виношувала ідею, ще стільки ж втілювала її. Робота була цікавою. Хоча й за голку жінка бралася лише вночі.
Олена Медведєва, автор ідеї вишитого "Кобзаря":
- Я казала, що маю велике щастя - вишиваю "Кобзар". Це не було ні обтяжливо, ні важко, не було думки залишити. Не було клопоту.
Друковані твори й ілюстрації переводила в узори подруга майстрині - професійний дизайнер. Каже: робота копітка. Кожна сторінка із текстом - щонайменше три дні за комп'ютером. Малюнки - принаймні тиждень.
Анна Тимошок, дизайнер:
- При введенні в програму, получався отакий розмитий результат, поки це зображення оброблялося і отримували кінцевий результат, кінцеву схему для вишивання.
Вишите Оленою перетворювала на сторінки й збирала їх у книгу теж Анна. Максимально намагалася створити "Кобзар" "під стародрук".
- Тому у нас шкіряна обкладинка і золоті фарзаци, золотий зріз самої книги і золотий каптал. і торець книжечки оформлений теж під стародрук. так званими бинтами.
Тут 48 сторінок і 6 ілюстрацій. "Кобзар" вишитий трьома техніками: хрестиком, стебнівкою та гладдю. Працюючи над своїм витвором, Олена паралельно досліждувала творчість Шевченка, його лексику і стиль.
Олена Медведєва, автор ідеї вишитого "Кобзаря":
- Літера "ф" вживалася лише один раз у слові "фуга" Шевченком. Найбільш вживані голосні літери - це "і", "и", "о". Приголосні - літера "в", "п".
Не встигли видати "Кобзаря", а жінки вже думають над іншою книгою. Якою - поки таємниця. Тим часом, роботу подруг мистецтвознавці готують до подання на Шевченківську премію.