Відразу із трьома Героями попрощалася сьогодні Рівненська громада — Романом Шепелевичем, Костянтином Шахом та Олександром Костарєвим.
Про це повідомили в міській раді.
Роман Шепелевич народився 15 березня 1996 року у місті Рівне. Закінчив 9 місцеву школу. Навчався спершу у технічному коледжі, а за тим у НУВГП за спеціальністю “Екологія”.
“Рома працював пекарем на пекарні “Люкс”. Він зовсім не військова людина — спокійний, врівноважений. Захоплювався спортом. Але коли отримав повістку наприкінці вересня 2023 року — пішов служити. На честь пекарні, в якій працював, взяв позивний “Люкс”. Він завжди повторював, що служба в армії — це його робота,” - розповідає мама Героя Людмила.
Після навчання на полігоні, Романа направили служити на Харківщину. Про військові будні мамі та молодшому братові Денису старався не розповідати, все тримав у собі. Єдине, пригадує Людмила, якось сказав, що не вірить, що повернеться додому живим...
Проте разом із тим Роман вірив у щасливе майбутнє. Тож наприкінці січня, коли приїхав у відпустку на кілька днів, офіційно одружився з коханою Владиславою.
Та на жаль, вже за місяць родина отримала сумну звістку. 28 лютого 2024 року 27-річний солдат Роман Шепелевич загинув внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання на Харківщині...
Костянтин Шах народився 31 серпня 1969 року у місті Рівне. Закінчив 15 школу. Потім відслужив строкову службу в армії у прикордонних військах. Після повернення одружився, разом з дружиною народили сина. Працював на будівництві, зварювальником, кухарем.
“Вже у березні 2022 року його мобілізували до війська. За цей час пройшов практично усі гарячі точки: був у Вугледарі, довгий час — на Авдіївському напрямі, за тим його перевели на Лиманський напрямок. Попри те, що побував у справжньому пеклі, він завжди був позитивно налаштований, вірив у перемогу, і нас заряджав цією вірою,” - розповідає племінник Героя Андрій.
Костянтин робив усе, аби наблизити таку бажану перемогу, і водночас дбав про найближчих — переконував у кожній розмові, що обов’язково повернеться додому. І ця віра жила в серцях усієї родини.
“Справжній воїн із надзвичайно добрим та люблячим серцем. Усю любов віддавав онукам — моїм діткам, яких вважав рідними. Іще 24 лютого ми з ним розмовляли, він вітав мене з днем народження. А вже наступного дня зв’язок обірвався. Про цю велику втрату для нашої родини дізналися лише 2 березня...” - продовжує Андрій.
54-річний солдат Костянтин Шах загинув 29 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині...
Олександр Костарєв народився 15 квітня 1990 року у місті Першотравенськ Дніпропетровської області. Закінчив місцеву школу, потім вступив у Харківський національний автомобільно-дорожній університет на спеціальність “Менеджмент і маркетинг”, який закінчив у 2012 році. Там і познайомився зі своєю дружиною Марією, разом з якою виховували двох діток Наталку та Романа.
“Саша не служив строкову службу в армії, але у 2016 році підписав контракт зі Збройними силами України. Говорив: я свою незалежну Україну буду захищати до кінця. Це були перші роки антитерористичної операції, тож він пішов захищати своїх рідних. Завжди повторював: у мене двоє дітей, я маю їх оберігати,” - розповідає теща Героя Наталія.
Відтоді Олександр присвятив своє життя службі українському народові. Професійний військовий зустрічав ворога з перших днів повномасштабного вторгнення. Пройшов чимало гарячих точок, але завжди прагнув заспокоїти рідних.
“Він був моєю опорою, моєю підтримкою, моїм життям… Найкращим чоловіком і татком, про якого можна було тільки мріяти… Так, як він вмів любити, так ніхто не вміє… Завжди поспішав додому, а коли ми були разом всю свою увагу і любов нам приділяв, казав, що коли закінчиться ця клята війна він донечку навчить їздити на велосипеді, а із сином буде грати у футбол і буде йому прикладом. Запевняв, що зробить все щоб ми були щасливі!” - розповідає дружина Героя Марія.
“Саша народився на Великдень, тому завжди з усмішкою казав, що мусить повернутися додому, мусить жити. Дуже світла, хороша, золота людина. Саша всім хотів допомогти, навіть у свої останні хвилини намагався допомогти іншим... Він говорив, що хоче хоч на кілька хвилин додому - побачити рідних, обійняти дітей. І ось він повертається... Це важка втрата для усіх нас,” - каже Наталія.
33-річний сержант Олександр Костарєв загинув 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині...
Поховають хлопців на кладовищі “Нове”...