Рівненщина провела на колінах пять своїх Захисників

Вчора на Рівненщині провели останньою земною дорогою п'ятьох захисників - Олександра Шнайдера з Березнівської громади, Іллю Полянського та Ярослава Лицевича у Рівненській, Володимира Бойка з Здолбунівської, Миколу Кобрина з Підлозцівської громад.

Про це повідомили в Рівненській ОВА.

Березнівська громада попрощалася з воїном Олександром Шнайдером.

Чоловік народився і проживав у місті Березне. Працював оператором на лінії мокрого збагачення на ВАТ «Березнефарфор».

Торік у травні захисник був призваний на військову службу за мобілізацією. Служив механіком-водієм медичного пункту єгерського батальйону. Упродовж військових дій він врятував життя не одного свого побратима, а своє не вберіг. Евакуаційний транспорт Олександра на початку лютого в Луганській області потрапив під ворожий обстріл, де чоловік отримав вибухову травму, несумісну з життям.

Лікарі військово-медичного клінічного центру Північного регіону міста Харків боролися за його життя до останнього та 9 лютого 2024 року серце воїна перестало битися.

Поховали воїна зі всіма військовими почестями на Алеї Слави поруч із земляками.

Рівненська громада попрощалася із Героями Іллею Полянським та Ярославом Лицевичем.

Ілля Полянський народився 1999 року у місті Пологи на Запоріжжі. Навчався у Державному університеті телекомунікацій у Києві за спеціальністю комп’ютерна інженерія. Паралельно працював на міжнародну IT-компанію.

Коли ж почалося повномасштабне вторгнення, замість того, щоб виїхати з Києва, Ілля вступив у територіальну оборону. Згодом чоловік перейшов до підрозділу Сил спеціальних операцій, а після — до Збройних Сил України.

Загинув 24-річний старший солдат 12 лютого 2024 року під час бойових дій на Донецькому напрямку.

Ярослав Лицевич народився 1995 року у селі Дідівка Локницької громади Вараського району. Закінчив Любешівське професійно-технічне училище за професією будівельник. Згодом навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування.

У 2016 році Ярослав підписав контракт зі Збройними Силами України, учасник бойових дій в антитерористичній операції на сході нашої країни. Після демобілізації Ярослав працював за кордоном. Але, коли ворог розпочав повномасштабне вторгнення, не став чекати в чужій країні і повернувся додому, аби стати на захист Батьківщини.

Ярослав одружився у 2022 році. А торік у сім’ї народився синок.

28-річний солдат Ярослав Лицевич загинув 12 лютого 2024 року під час бойових дій на Донецькому напрямку.

Поховають Іллю у селі Радиславка Олександрійської громади Рівненського району, а Ярослава Лицевича — у рідній громаді в селі Нобель Вараського району.

Здолбунівська громада провела останнім шляхом молодого земляка-бійця Володимира Бойка.

Володимир народився і проживав у Здолбунові. Закінчив Квасилівський професійний ліцей за професією «слюсар із ремонту автомобілів». Маючи багато планів та перспектив, Володимир переїхав до м. Суми, але згодом повернувся та пішов працювати у ПАТ «Дікергофф Цемент Україна».

До лав Збройних Сил України його мобілізували у січні 2023 року. Пройшов навчання у Великій Британії. Згодом у складі 95 окремої десантно-штурмової бригади вирушив у зону бойових дій. Воював на Лиманському напрямку, де отримав поранення. Після лікування повернувся на військову службу в новостворену 148 окрему артилерійську бригаду. Володимир був пілотом-коригувальником вогню артилерійської розвідки, яка перебувала на той час на Запорізькому напрямку.

9 лютого 2024 року солдат Володимир Бойко помер внаслідок поранень, отриманих під час виконання бойового завдання. Йому був лише 31 рік.

У Підлозцівській громаді, що на Дубенщині, віддали останню шану Миколі Кобрину.

Чоловік проживав у селі Топілля. Службу в Збройних силах України проходив з травня 2022 року на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького взводу.

Загинув захисник 8 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання в Донецькій області.

Поховали воїна в рідному селі на місцевому кладовищі.

Світла пам'ять та шана Героям!

Щирі співчуття рідним та близьким…