Сьогодні Рівне знову схилилосяся на коліна, проводжаючи в останню путь трьох захисників — Олега Хаврука, Олександра Гофмана та Олександра Машлая.
Про це повідомили в Рівненській міській раді.
Олег Хаврук народився у Рівному. Навчався у місцевій школі, а за тим опанував фах електрика. Строкову службу проходив у військово-морському флоті. Після повернення влаштувався на АЗОТ. На початку 2000-них разом із дружиною зайнялися торгівлею, стали приватними підприємцями.
“Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, тато взяв документи і пішов до військкомату добровольцем. Ми всі знали, що буде саме так — інакше бути не могло. Кілька місяців він був тут, на Волині, а потім вирушив у найгарячіші точки... Різдво 2023 року зустрічав у Соледарі. Коли ж наші вимушені були відійти, опинився під Бахмутом,” - розповідає донька Героя Марія.
Саме під Бахмутом у лютому Олег отримав поранення. Кілька місяців проходив реабілітацію вдома та частині.
“Він все тримав у собі, нічого нам не розповідав. Просто уявіть, за місяці реабілітації ми жодного слова не почули про гарячі точки, те, що там відбувалося... Поранення, вік — все це дало взнаки, відчувалося по його здоров’ю. Але тато сказав, що не буде просити, аби залишитись тут. Говорив, що це наша земля, там залишились хлопці, і якщо буде треба, то він повернеться до них. Так і сталося,” - продовжує донька.
Добрий, щирий, веселий Олег дбав більше про інших, аніж про себе. Якщо критикував, то справедливо. Завжди був оптимістом і підтримував настрій всім в будь-яких ситуаціях.
“Для мене тато був найкращим другом. Він був найкращим дідом маленького онука,який щодня запитує - де діда?” - каже Марія.
51-річний старший солдат Олег Хаврук загинув 8 жовтня 2023 під час ведення бойових дій поблизу села Приютне Запорізької області.
Олександр Гофман народився у Рівному, закінчив 22 школу. За тим навчався у технікумі. Добрий, співчутливий, завжди був поряд із мамою, допомагав їй у всьому.
“Саша не служив в армії. Доля звела його з хорошою будівельною бригадою, в якій і почав працювати. Спершу різноробочим, далі будівельником, поступово опановував справу. Його керівник ним дуже пишався, казав, що Саша і сам може стати бригадиром. Так імпонувала його робота й ставлення до людей,” - розповідає мама Героя Валентина.
Працював Олександр здебільшого у Рівному. Тут же він і зустрів перші дні повномасштабної війни.
“Він говорив, що треба йти захищати країну, хотів піти добровольцем. Але не мав жодного досвіду, тож чекав, поки принесуть повістку з військкомату. Коли ж отримав — на початку липня 2023 — не вагався і хвилини. Вже наступного дня пішов до військкомату,” - продовжує мама.
Подробиць служби найріднішій людині — мамі — Олександр не розкривав. Єдине, сказав, що перебуває на Донеччині, а більше нічого — “не можна тобі цього знати”. Але мамине серце відчувало: синові було не просто, бо ж побачити довелося чимало.
“Йому було важко, але він розумів, що не зможе просто покинути і поїхати додому. Але щоразу, як запитувала, коли ми побачимося, як він, говорив просто: “Все нормально, що ти переживаєш!” Саша був дуже хорошим сином,” - пригадує Валентина.
На жаль, 6 жовтня 2023 року 35-річний солдат Олександр Гофман загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Новомихайлівка Донецької області.
Олександр Машлайнародився у Рівному. Навчався у місцевій 6 школі. Коли йому було лише 14, померла мама, а в 16 — не стало і батька. Олександр залишився зі старшими братами. У колишньому СПТУ-10З здобув фах слюсаря з авторемонтних робіт, відслужив строкову службу в армії.
“Тато працював за фахом на Рівненській кондитерській фабриці. Коли ж наприкінці квітня 2022 року отримав повістку, він відразу пішов до військкомату. Говорив, що йому треба йти, адже крім нього цього ніхто не зробить,” - розповідає донька захисника Олександра.
Про військові будні Олександр говорив мало. Намагався максимально уберегти дружину та доньок Олександру і Катерину від подій, які відбувалися навколо. Натомість розповідав про воїнів, з якими разом служив. Вони стали для нього не просто близькими людьми, а фактично другою сім’єю.
“Тато завжди дбав про нас, про всіх навколо. Він залишився один — брати померли — тож ми були найріднішими для нього. Старався робити добро для людей, завжди інші та їх потреби були важливіші за його. І за це й не тільки його дуже поважали друзі, знайомі й побратими,” - розповідає донька.
Життя 49-річного солдата, радіотелефоніста Олександра Машлая обірвалося раптово 6 жовтня 2023 року в розташуванні підрозділу.
Поховають Олега Хаврука та Олександра Гофмана на кладовищі “Нове”, а Олександра Машлая - на кладовищі “Тинне”.