На одному з подвір’їв села Малинськ місцеві жителі облаштували майстерню, з виготовлення буржуйок для ЗСУ.
Як повідомили в Рівненській ОВА, тут зазвичай працює від 4 до 6 людей. 4 болгарки, 1 сверлильний верстат, 3 зварювальні апарати, умілі руки, злагоджені дії – і за день буржуйка готова.
«У роботі використовуємо металеві листи, труби. Часом люди приносять несправні плити на дровах. Ось із цього всього і виготовляємо буржуйки», - пояснює один із координаторів ініціативи Сергій Андрощук.
Себе він називає підсобним робітником, натомість у команді працюють майстри з золотими руками.
️Загалом вони виготовили вже 29 буржуйок. 23 з них – уже у військових, а 6 – готові до відправлення.
«Про це просили наші місцеві хлопці, які зараз захищають країну на Сході, - продовжує чоловік. – Зараз – зима, тож мусимо подбати про українських захисників, які зараз на фронті. Хочеться, щоб їм там було хоч трохи тепліше. Ми відправляли буржуйки в різні місця – у Бахмут, Соледар, під кордон із білоруссю, на полігон. До речі, майструємо різні моделі. Є й такі, що працюють на солярці. Робимо те, що просять».
Доправляли буржуйки по-різному. Бувало таке, що військові, які мали відпуску, приїжджали в майстерню, завантажували авто і везли у східні області. А якось із доставкою помогли місцеві священники, що вирушали у напрямку до Бахмуту.
А з виготовленням буржуйок допомагають і односельці, і підприємці, і місцева влада.
«Насправді цей процес недешевий, бо постійно потрібні і матеріали, і комплектуючі до інструментів. Маю на увазі, зокрема, шліфувальні та ріжучі круги, свердла, адже вони при такому навантаженні доволі швидко зношуються. Також є необхідність в електродах різного маркування. Крім того, потрібно ж оплачувати і електроенергію, - пояснює пан Сергій. – Люди допомагають: хтось – матеріалами, хтось – грішми, хтось робить внесок, але не хоче, щоб згадували його ім’я. Ми всім вдячні. Водночас продовжуємо виготовляти буржуйки на фронт, а отже потребуємо подальшої підтримки».
