Сьогодні в храмі всіх Волинських святих, в місті Рівне, жителі громади прощалися з Андрієм Каранюком.
Герой загинув 3 грудня від отриманих поранень несумісних з життям під час виконання бойових завдань на Луганщині. 12 грудня йому мало виповнитися 29 років...
Про це повідомили на сторінці міської ради.
Андрій народився в Оржеві. Навчався у 10 школі Рівного, а за тим вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, де здобував фах будівельника.
"Він був насправді золотою дитиною. Не пив, не курив, займався спортом. Дуже любив футбол. Із юнацьких років грав," - розповідає тато Героя Віктор.
Андрій був вихованцем ДЮСШ Верес. Із командою в юнацькому віці грав в ДЮФЛ України. Також виступав за команди Рівненського району: ФК "Сатурн" (Дядьковичі), ФК "Будмаркет Маяк" (Колоденка), ФК "Омелянець" (Велика Омеляна).
"Він був насправді настільки стриманим, позитивним, ніколи не сердився, слова поганого не скаже. Хлопці, які грали з ним у футбол, розповідали, що під час матчу від Андрія жодної лайки не почуєш, хоч як би жорстко не діяли проти нього. Завжди спокійний, усміхнений, таких більше немає," - пригадують брат Героя Павло та його дружина Аліна.
Коли ж в країні розпочалась повномасштабна війна, Андрій, який завжди відстоював справедливість, пішов добровольцем в армію.
"Це треба зупинити! Треба, щоб діти росли в мирі. Хто як не як? Я ж захищаю свою країну!" - говорив Андрій рідним. А коли приїхав у відпустку, зізнавався, що саме у війську по-справжньому знайшов себе.
"Так вже сталося, що саме через війну Андрій зустрів своє кохання. Вона - переселенка з Маріуполя, пережила там страшні речі. А тут познайомилася з Андрієм. Ми так раділи за них, це були якісь казкові стосунки..." - продовжує Аліна
Та на жаль...
"Андрій був настільки добрим і світлим, любив людей, особливо діток, дбав про тварин. Напевне цей світ виявився занадто жорстоким для нього..." - кажуть рідні.
Поховають воїна на кладовищі "Нове"...