Як розповідає мер Рівного Олександр Третяк, Михайла Мазура любили учні, поважали колеги, друзі, а тепер двоє його найрідніших людей — дружина та донечка — витирають сльози скорботи.
Михайло народився у Рівному, навчався у ВСП "Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП", а потім залишився працювати у закладі майстром виробничого навчання. Викладав в групі кваліфікованих робітників за професією. Відповідальний, щирий, добрий, завжди позитивний — його любили та поважали учні, а він понад усе любив свою дружину та чотирирічну донечку Ульяну.
Коли в лютому Україною прогриміла низка вибухів, Михайло не зміг бути байдужим і, не сказавши нікому ні слова, попрямував у військкомат, щоб записатися до лав тероборони. Проте опинився в ЗСУ, хоч не мав жодного бойового досвіду.
Життя 31-річного гранатометника, солдата Михайла Мазура, обірвалося 29 червня під час ворожого обстрілу у боях за Лисичанськ.
В останню путь Героя із почестями проведуть завтра, 9 липня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.