На таборах поміж дітей, тихо і без пафосу, Він вселяв відчуття того, що Ми під опікою. На революціях і патріотичних заходах, Його присутність давала віру у правдивість справи і неодмінну перемогу. Він був наріжним каменем нашої рідної церкви у Рівному. Багаторічним зодчим і настоятелем Свято-Покровського собору, лідером думки і моралі. Якось у 2005 році отець Юрій освячував офіс "Студентського братства" в РДГУ, тоді Він проказав гарну проповідь про багатство: "багатий не той хто багато має, бо й багата людина може бути не щасливою, а багатий той хто має втіху від того що має, якими б мізерними ці статки не були". І уже 16 років ця проповідь, сказана Ним вчасно і правильно, особисто для мене є мотиватором для того, щоб тішитися з кожного прожитого дня і усього того доброго що маю. З того часу отець Юрій вінчав наше подружжя на добрий шлюб, благословляв наші пластові табори і підтримував усі молодіжні ініціативи спрямовані на здоров'я та життя вічне. Тихо, благоговійно, отець Юрій готує недільну літургію на пластовому таборі, але тепер ближче до Бога. Маю добру гадку, що Владика Іларіон благословить поховати отця Юрія Велігурського за старою православною традицією на подвір'ї Свято-Покровського собору.