Острозький поет Юрій Матвійчук опублікував на своїй сторінці у Facebook вірша, в якому висловив співчуття щодо падіння літака під Тегераном.
Просимо до вашої уваги ці рядки.
* * *
Летять у небо уламки тихих мрій,
і тиша вічна більше не говорить...
Там зустрілися розбиті літаки,
що хотіли жити поміж зорями...
Йде екіпаж, не вірить більше в долю,
і для них уже всі рани не болять...
Стомились квіти, похилили голови
закутавшись у стрічки чорні, і мовчать...
Квітуча юнь у небі залишилась,
не цілувати, не обійнять її...
Слова людські не мають більше сили,
і в них не буде білої весни...
Юрій Матвійчук