У Здолбунові поблизу Залізничного вокзалу погруддя Миколі Приходьку тепер стоїть без голови. Таку світлину оприлюднила на власній сторінці здолбунівчанка Валентина Лукашук.
Вочевидь, зробили це вночі, адже до цього він стояв неушкоджений. До слова, цей пам’ятник підпадає під дію закону про декомунізацію. Проте за більш як рік часу після рішення Здолбунівської міської ради перенести погруддя радянському герою до місцевого музею, так цього і не зробили.
Серед здолбунівчан виявилися прихильники Миколи Приходька, які відстояли пам’ятник. І навіть нещодавно його пофарбували.
Пам’ятник Миколі Приходьку на площі перед залізничним вокзалом у Здолбунові планували транспортувати до Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею до 8 травня минулого року. Проте досі так його й не демонтували зі звичного місця. А все тому, що прощатися із радянським минулим у місті готові не всі.
Такий вигляд мав пам'ятник у травні 2018 року.
Дату демонтажу та перенесення пам’ятника визначили депутати Здолбунівської міської ради ще 14 березня 2018 року. Та саме перенесення затягнулося: через пошкодження мережі КП «Здолбунівкомуненергія» доїзд до майданчика перекопали. Натомість місце для пам’ятника, за словами директора Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею Олега Тищенка, було готове ще за тиждень до того.
Та коли нарешті з’явилася можливість перенести радянську реліквію, проти демонтажу пам’ятника виступила група здолбунівчан. Тоді 8 травня 2018 року працівники КП «Здолбунівське» повинні були за допомогою будівельного крана демонтувати пам’ятник і перевезти його до музею. Та робітники так і не приїхали. Як стало відомо, працівники КП «Здолбунівське» написали заяви, що відмовляються демонтовувати пам’ятник. Причини різні.
А поблизу погруддя Приходьку зібралися близько двох десятків жителів міста, обурені тим, що пам’ятник збираються демонтувати. Здебільшого це були пенсіонери та люди середнього віку. Прикметно, що на демонтаж прибули і ті, хто підтримує виконання закону про декомунізацію у Здолбунові, відповідно до якого і мали б перенести погруддя до музею.
Між сторонами зчинилася сварка. Дійшло навіть до бійки. Декілька молодих хлопців спортивної статури побили учасників війни на Сході України, які висловили думку про те, що місце пам’ятного знаку нині у музеї, а не в центрі міста.
Все ж пам’ятник домовилися того дня не зачіпати, аби не роздмухувати конфлікту. Натомість ініціативна група здолбунівчан, які ратують за залишення пам’ятника на місці, готуються прибути на сесію Здолбунівської міської ради з вимогою не переносити погруддя до музею.
Тим часом хлопці, яких побили прихильники ідеї залишити пам’ятник на місці, написали заяви до поліції. Як повідомив начальник Здолбунівського ВП Сергій Криса, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 296 ККУ (хуліганство). Коло осіб, причетних до побиття, вже встановили. Проте, чи притягнули хлопців до відповідальності, не відомо.
У соцмережах тривали палкі дискусії стосовно того, чи варто позбавляти Здолбунів радянської історичної пам’ятки. Чимало здолбунівчан переконані, що прямих доказів причетності героя Радянського Союзу до співпраці з НКВС немає. Інші ж апелюють історичними фактами. Зокрема, історики підтверджують енкаведистське минуле Приходька. За інформацією, яку надав завідувач кафедри історії МЕГУ, що у Рівному, Андрій Жив’юк, Микола Приходько воював у загоні спеціального призначення НКВС, який носив назву «Переможці». Цей загін карального органу Радянського Союзу займався диверсіями та терором поза лінією фронту. І безпосередньо знищував українських націоналістів – упівців. Окрім цього, Інститут національної пам’яті визнав особу Миколи Приходька як таку, що підпадає під дію закону про декомунізацію. Таку відповідь з Інституту надали на запит Андрія Жив’юка. А саме на неї й опиралися депутати Здолбунівської міської ради під час ухвалення рішення про перейменування вулиці у місті, а також про демонтаж і перенесення пам’ятника Миколі Приходьку до музею.
До слова, навіть без цього рішення пам’ятник пора було б демонтувати, адже скульптура, виготовлена з азбесту й бетону та встановлена у 60-х роках минулого століття, повільно розсипається. Останніми роками хіба що сліпому не видно, що у пам’ятника Приходьку відвалюється частина обличчя, на чому й наголошує директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею Олег Тищенко. Пропонували перенести до музею. Проте, вочевидь, не склалося. Бо вже хтось його декомунізував… Таки пригадав хтось 2014 і влаштував Приходькопад. І саме напередодні дня Незалежності України.
Читайте нас в Телеграмі:https://t.me/Rivne0362ua