Дедалі більшої популярності набуває в Україні альтернативна "Невійськова" служба. І це попри те, що вона на півроку довша за звичайну.
Проходити таку службу можуть люди, яким релігія забороняє носити зброю.- Такий закон дійсно діє для громадян України, - сказав виконувач обов'язків секретаря Тернопільської міської комісії у справах альтернативної "Невійськової служби" Сергій Никоненко. - Якщо військовий обов'язок суперечить релігійним переконанням людини, вона може не йти у військо, а відпрацювати на державу. На сьогоднішній день у Тернополі вісім таких юнаків.Альтернативна служба триває півтора терміни від звичайної строкової служби і проходити її можна тільки на державних підприємствах. Відтак, для "альтернативників" без вищої освіти служба триває 18 місяців, а з вищою 13,5. Щоб оформитися, треба принести довідку з релігійної організації, до виписки яких підходять дуже строго.- Хлопці укладають договір з установою, де будуть працювати, і отримують заробітну плату, яка не перевищує державного мінімуму, а це близько тисячі гривень, - продовжує пан Никоненко. - Записи про роботу вносяться в трудову книжку, після закінчення служби кожен з таких юнаків отримує військовий квиток.Призовники Андрій Носевич і Дмитро Реус служать у парку Шевченка вже більше, ніж півроку. Замість ротних сержантів - мітла і лопата. Така робота хлопців не лякає, навпаки, вони дуже задоволені. Зараз збирають листя, а влітку фарбували лавки.- Я домовлявся про альтернативну службу за місяць до призову, - каже тернополянин Андрій Носевич. - Це добре, що є така можливість - не служити. Ми з Дмитром - свідки Єгови і зброю носити не можемо - забороняє релігія.За словами юнаків, робота не є легкою, а після закінчення служби планують знайти хорошу роботу за спеціальністю.Знайомі Дмитра Реуса відбувають альтернативну службу в психо-неврологічній лікарні і будинку для літніх людей. А їхнім батькам доводилось служити ще за радянської армії.- Тоді за відмову у службі відправляли до тюрми на три роки, - кажуть хлопці.А під час Першої та Другої Світових воєн відмову стати до лав армії розцінювали як зраду, за яку могли засудити до смерті.